7 вересня 2026 року в Приштині, Косово відбулася презентація дослідження «Молодіжний екстремізм та іноземний вплив: стратегії цифрової мобілізації Росії та їхній вплив у Косово та Сербії».
Дослідження підготовлено за підтримки Konrad Adenauer Stiftung in Kosovo. Авторами дослідження стали виконавча директорка СЕНСС Вікторія Вороніна, голова Керівної Ради СЕНСС Вадим Черниш та директорка з наукових досліджень Kosovar Institute for Policy Research and Development (KIPRED) Аделіна Хасані.
Дослідження презентували Вікторія Вороніна та Аделіна Хасані. До презентації долучилися представники дипломатичних місій, міжнародних організацій та молодіжних організацій Косова. Основну увагу було зосереджено на механізмах впливу на молодь, використанні цифрових платформ для мобілізації та поширенні наративів, що посилюють суспільну поляризацію.
Мілітаризація вдома, вербування за кордоном
Усередині Росії діє довгострокова система ідеологічної мілітаризації. З 2016 року «Юнармія» охопила вже понад 1,7 млн дітей віком від 8 до 18 років (у тому числі на окупованих територіях України). З 1 вересня 2024 року в школах запроваджено обов’язковий предмет «Основи безпеки та захисту Батьківщини» (ОБЗР), а з 8 класу – триденні військові збори з навчанням стрільби, тактичної медицини та управління дронами. До системи підключені «Авангард», «Воїн», «Країна героїв», «Рух перших» (13 млн дітей) і ветерани «СВО», які провели понад 43 тисячі «уроків мужності».
За кордоном Росія використовує зовсім іншу модель – транзакційну. Дослідження СЕНСС (червень 2024 — березень 2026) зафіксувало:
- 778 унікальних кримінальних проваджень;
- 1 107 дистанційно завербованих осіб (RRP);
- наймолодшому агенту було 12 років;
- 80 % завербованих – чоловіки;
- у 92 % випадків вербування відбувалося через Telegram;
- головний мотив – гроші (64,3 %), ідеологія – лише 32,3 %.
Після виконання завдання (фото, відео підпалу чи координати) куратори миттєво блокують підлітка і видаляють чати. Рекрути залишаються сам на сам із кримінальною відповідальністю.
Косово та Сербія: історична пам’ять як інструмент впливу
На Балканах Росія майже не створює нові наративи, оскільки підсилює вже існуючі етнонаціональні травми.
У Косово албанські та сербські діти навчаються в повністю розділених системах з різними підручниками, мовами та версіями історії 1998–1999 років. У сербських підручниках, за дослідженням історикині Єлени Джуреїнович, воєнні злочини сербських сил контекстуалізуються через «взаємне насильство», а різанину в Речаку називають «звільненням від албанських терористів».
Після атаки в Баньській (вересень 2023) і втечі Фатона Хайрізі (2024), якого частина косовських публічних фігур відкрито назвала «першим албанцем, який убив сербського поліцейського на сербській території», радикалізація в обох спільнотах різко зросла.
У травні 2026 року сербські студенти під час блокад опублікували «Меморандум про Косово і Метохію», де статус Косова назвали «історичним і моральним імперативом» – свідома відсилка до Меморандуму САНУ 1986 року.
У сербських Telegram-каналах («Сербский Вестник», «Словенски Медвед», «Бунт је стање духа») північ Косова називають «святою землею», публікують заклики «коли армія повернеться в Косово» і прямо пов’язують місцеву молодь із російською «захисницею православних».
Превентивна протидія та український досвід
Загалом, Росія використовує наявні історичні та суспільні суперечності, інтегруючи їх у ширший наратив протистояння між «русским миром» і Заходом. Відтак протидія такому впливу потребує системної роботи з історичною та медіаграмотністю молоді.
До потенційних та найбільш ефективних методів, які вже зараз можуть показати високу ефективність медіаграмотності молоді, належать розвиток критичного мислення та навичок розпізнавання вербувальних схем у системі освіти, створення спеціалізованих механізмів для повідомлення про підозрілі пропозиції та адаптація українського досвіду виявлення дистанційного вербування до умов Західних Балкан.
У цьому контексті досвід України у виявленні та протидії дистанційному вербуванню розглядається як важливий інструмент раннього попередження для країн регіону та основа для посилення превентивних заходів із захисту молоді від іноземного впливу.
Повна версія звіту доступна за посиланням: «Молодіжний екстремізм та іноземний вплив: стратегії цифрової мобілізації Росії та їхній вплив у Косово та Сербії» (ENG)