Голова Керівної Ради Центру безпекових досліджень “СЕНСС” Вадим Черниш в ефірі ток-шоу “Ехо України” дав оцінку подіям в Білорусі, розповів про можливий вплив на РФ в питаннях санкцій у високотехнологічних галузях та про перспективи використання Україною регіонального впливу.
Вадим Черниш про обстріли на Донбасі, причини деморалізації військових та тему миру під час виборчого процесу
В коментарі щодо порушення режиму припинення вогню на Донбасі Голова Керівної Ради “CENSS” Вадим Черниш зазначив:
Я вважаю, що є два виміри цієї проблеми.
Перший вимір, як вказано у листі заступника голови адміністрації Президента РФ Дмитра Козака про те, що радники не мають нічого вирішувати, а мають все передати міністрам закордонних справ. Тоді говорили, що займатися цим будуть саме радники, але тепер йде мова про зустріч саме міністрів. Зараз все робиться для того, щоб перенести на Мінськ основний формат дебатів та дискусій та вивести Росію максимально. Тому що єдиний формат, де присутні представники так званих «ЛДНР» – це саме Мінськ. Це політична мета: «говоріть з ними, якщо саме вони вам ультиматум проголошують».
Вадим Черниш прокоментував імовірні безпекові наслідки для України у разі російської військової підтримки Білорусі та шляхи мінімізації загроз
Військові об’єкти РФ на території Білорусі;Паралелі з Чорноморським флотом РФ;Можливості України співпрацювати з НАТО у сфері розвідки для мінімізації загроз.Вадим Черниш прокоментував імовірні безпекові наслідки для України у разі російської військової підтримки Білорусі та шляхи мінімізації загроз. В ефірі каналу “Україна 24” Голова Керівної Ради #CENSS зазначив:
Спеціальні операції із впливу РФ в на громадську думку та способи дослідження настроїв суспільства
Операції з впливу на громадську думку в Україні з боку РФ відточуються та проводяться вже не перший рік, особливо вони посилюються під час виборчих кампаній. Як це відбувається? Які системи моніторингу використовують?
Перед тим як впливати на будь-яку країну, на будь-яке суспільство, Російська Федерація напрацювала цілу низку моделей вивчення ситуації у цільовій країні чи цільовому суспільстві. Ця модель побудована не просто на тому, що 100 осіб сидить і 100 акаунтів відслідковує події. Це дуже потужні системи, які складаються із hardware (обладнання) та software (програмного забезпечення), які націлені на вивчення простору в цільовому суспільстві. Детальніше
Вадим Черниш: Я хотів би, щоб ми подивились на ситуацію, як на кризу в системі управління небезпечними речовинами. Нагадаю, що в Україні кілька хімічних виробництв аміачної селітри
Коментар Вадима Черниша щодо вибуху складу з аміачною селітрою в Бейруті (Ліван) в ефірі Телеканал “Прямий”
➡️ Я хотів би, щоб ми подивились на ситуацію більш широко, як на кризу в системі управління небезпечними речовинами і на систему ліквідації наслідків – тобто реагування, недооцінку ризиків. Я нагадаю, що в Україні кілька хімічних виробництв аміачної селітри (аналогічної до тої, яка вибухнула у Бейруті), що розташовані по всій країні: і «РІВНЕАЗОТ», і «Сєвєродонецький Азот», і «Одеський припортовий завод».
➡️ Розслідування в Лівані триває, тому не варто відкидати будь-які версії, оскільки вибухів було кілька. До речі, у США є спеціальні стандарти по хімічних виробництвах, розроблені саме з антитерористичною метою. Там спостерігають за обігом таких небезпечних хімічних речовин і обмежують його у випадку перевищення близько 1 тони. Окрім США, низка країн, таких як Туреччина, країни ЄС та інші – всі вони регулюють в особливий спосіб обіг аміачної селітри. В Україні у цій сфері на разі немає таких стандартів щодо антитерористичного реагування і запобігання небезпеці.
В цьому аспекті є 2️⃣ важливі речі:
1️⃣ – управління ризиками з такими небезпечними хімічними речовинами, особливо зважаючи, що Україна перебуває у збройному конфлікті з РФ, де можуть бути будь-які фактори ризику.
2️⃣ – система антитерористичних загроз і оцінки ризиків, система реагування на такі події. Має бути план реагування і надання допомоги, ресурс для цього, облаштування бомбосховищ, де можна розмістити людей у разі вибуху тощо. Тобто система моніторингу ризиків, реагування на них, в тому числі на ситуацію з обігом аміачної селітри – це все має бути взято зараз органами влади України до уваги і імплементовано терміново. Оскільки подібні випадки є потенційною загрозою для всього населення України.
➡️ Одним із домінуючих постачальників аміачної селітри по всьому світу є Російська Федерація. На мою думку, якщо наші виробники будуть відповідати всім стандартам обігу таких речовин, встановленим для доступу на світові ринки, ситуація, яка сталася в Лівані, може бути навіть використана Україною в економічні й сфері і надати конкурентні переваги українським виробникам. Але в будь-якому випадку вибухи у Бейруті стали ризиком для всіх виробників аміачної селітри, які працюють на експорт.
➡️ Відповідаючи на питання ведучої чи може бути посильною допомога України для Бейруту (Ліван), Вадим Черниш зазначив:
Якщо ми беремо до уваги обсяги допомоги ,яка може бути залучена Організацією Об’єднаних Націй, яка в тому регіоні дуже активно працює і від країн, які і Україні в тому числі допомагають, то звичайно, це непорівняно. Але Україна може допомогти, запропонувавши працівників, які мають вміння з ліквідації аварій, лих. І було би правильно таку допомогу надати.