"СЕНСС" ноября 21, 2024 No Comments

Ділимось з вами ще однією з робіт-переможців конкурсу студентських есе. Автор цього есе – Тітова Анастасія, студентка другого курсу за спеціальністю «Право» КНУ ім. Тараса Шевченка, яка посіла друге місце*.
Нагадаємо, з 11 жовтня по 8 листопада 2024 року проходив конкурс студентських есе на тему «Право на вільне володіння та носіння вогнепальної зброї: чи виграє українське суспільство?». Конкурс організований Центром безпекових досліджень «СЕНСС» та Навчально-науковим Інститутом права Київського національного університету імені Тараса Шевченка у рамках Проєкту «Підтримка України у протидії ризикам розповсюдження стрілецької зброї та легкого озброєння внаслідок агресивної війни Росії». Цей проект реалізується Центром безпекових досліджень “СЕНСС” та Small Arms Survey (Швейцарія) за фінансування Уряду Німеччини.

Питання легалізації вогнепальної зброї в Україні здається на перший погляд черговою темою для суспільних дискусій, однак варто задуматися: чи вижили б ми в найбільш темні моменти нашої історії, якби могли захистити себе самостійно? Сьогодні, коли небезпека присутня не тільки на фронті, але й проникає в повсякденне життя, це питання набуває особливої гостроти.

Моя позиція полягає в наступному: я підтримую право громадян на володіння вогнепальною зброєю, але виступаю проти її вільного носіння. Володіння такою зброєю передбачає зберігання в умовах, які мінімізують ризик її неконтрольованого використання, наприклад, у сейфі, встановленому подалі від входу та вікон, вмонтованому в стіну чи в автомобілі. Тоді зброя виступає виключно як засіб самооборони у випадку замаху на особисту власність. Вважаю, така модель легалізації була б доречною на початку повномасштабного вторгнення: у випадках, як у Бучі та Ірпені, володіння зброєю могло б стати засобом захисту цивільних від такого масштаба агресії ворога.

Прихильники вільного носіння зброї часто стверджують, що її наявність діє стримуючим фактором, як наявність ядерної зброї для інших країн: держава-агресор не раз подумає, перш ніж перетинати кордони держави з ядерною зброєю. Так само атакуючий перед нападом на жертву задумається, що у того може бути вогнепальна зброя. У подібній концепції для мене не зрозумілий єдиний момент: навіщо підвищувати градус напруження? Йдучи вулицею, я також можу припустити, що у супротивника є холодна зброя чи пневматичний пістолет. Проблема в тому, що наявність вогнепалу підвищує ставку: летальний кінець більш імовірний.

Деякі прихильники легалізації посилаються на право народу на повстання проти антидемократичного режиму, що випливає зі статей Конституції України. Однак, на мою думку, наявність зброї в таких ситуаціях швидше ускладнить мирний процес протесту, ніж допоможе реалізувати право на спротив. Мирні демонстрації та революційні протести мають свою динаміку, і спроба використати зброю проти професійно підготовленої армії за таких умов може призвести лише до посилення репресій і кровопролиття.

Особливу увагу при легалізації зброї слід приділити соціальній адаптації військових, які повертаються з фронту. Війна спричиняє глибоку переоцінку стандартів і впливає на сприйняття загрози та агресії: люди, які пройшли через тяжкі бойові дії, часто повертаються з посттравматичним стресом та емоційною нестабільністю. Це не їхня провина — військова реальність вимагає від них миттєвої реакції та застосування сили для виживання. Але в мирному житті звичка покладатися на зброю як на основний інструмент вирішення конфліктів може стати ризиком. У суспільстві, де зброя легальна та доступна, такі ветерани можуть несвідомо використати її в побутових ситуаціях, реагуючи швидше, ніж це потрібно, і з більшими наслідками.

Порівнюючи Україну з іншими державами, де володіння вогнепальною зброєю законодавчо дозволено, слід враховувати культурні особливості. У деяких країнах, наприклад, громадяни є військовими в резерві і готові до захисту своєї держави, що робить легальне володіння зброєю частиною їхньої соціальної структури. Можливо, ця точка зору не повністю демократична, але я не можу закрити очі на факт різниці менталітетів. Українське суспільство має свої культурні та історичні ознаки, і відносно неконтрольоване поширення зброї може призвести до непоправного, тому посилатися на міжнародний досвід не зовсім коректно.

Підсумовуючи, варто зазначити, що навіть при легалізації вогнепальної зброї вона не стане доступною для всіх громадян. Високі витрати на її придбання, необхідність надання медичних довідок та обов’язкове навчання створять серйозні бар’єри для охочих її придбати. Ці заходи спрямовані на гарантування безпеки та відповідальності, обмежуючи доступ до зброї лише тим, хто справді здатний її використовувати з урахуванням ризиків.

Актуальна загроза чорного ринку вказує на необхідність законного регулювання володіння вогнепальною зброєю. Без чітких правил і контролю ми ризикуємо зіткнутися зі збільшенням злочинності, пов’язаної з нелегальним обігом зброї. Легалізація може допомогти знизити цю загрозу, створюючи простір для законного обігу, який буде легше контролювати та регулювати. Це, своєю чергою, підвищить рівень безпеки в суспільстві. Також в умовах України, де не до кінця вирішені питання корупції та прозорості правоохоронних органів, існують ризики виникнення ситуацій, коли законослухняні громадяни будуть під пильним контролем, тоді як зброя на чорному ринку продовжить процвітати. Це створює парадоксальну ситуацію, коли зусилля щодо дотримання закону можуть зосередитися не на скороченні нелегального обігу, а на контролі за чесними громадянами. Для мінімізації таких наслідків важливо буде впровадити сувору та прозору систему відстеження та реєстрації зброї, а також передбачити незалежний нагляд за дотриманням законів.

Не варто боятися вогнепальної зброї. Історія показує, що в сучасних умовах вона може бути важливим засобом самозахисту. Вміння поводитися з нею — це не тільки питання особистої безпеки, але й громадянської відповідальності. Підвищення рівня свідомості в цьому питанні є необхідним кроком. Якщо вогнепальну зброю не можна забути як винахід, тоді нам потрібно навчитися нею користуватися, що забезпечить більш безпечне співіснування і зменшить ризики, пов’язані з її використанням.


*У цій публікації відображено винятково точку зору автора.

Джерело фото: BBC NEWS УКРАЇНА