У 2026 році СЕНСС започаткував новий аналітичний напрямок, присвячений огляду безпекової ситуації на території Придністровського регіону Республіки Молдова. Щомісячно ми публікуємо дайджести з ключовими спостереженнями у військовій, економічній та соціальній сферах, а також відстежуємо суспільні настрої у регіоні, який вже десятки років де-факто контролюється російською федерацією. Ми продовжуємо публікацію цих оглядів — до вашої уваги дайджест за лютий 2026 року.
- Ключові спостереження
Після тривалої паузи (з квітня 2025 року) відновилися контакти між Молдовою та де-факто владою Придністровського регіону Республіки Молдова (далі — ПРРМ). Зустрічі відбулися у Тирасполі за участі представників Кишинева та ОБСЄ.
Події місяця свідчать про поступове повернення придністровського питання до ширшого регіонального дипломатичного порядку денного. Зростання дипломатичної активності навколо питання, включаючи контакти з міжнародними партнерами, може свідчити про спроби зовнішніх акторів стимулювати відновлення переговорного процесу між Кишиневом і Тирасполем.
У цьому контексті дедалі помітнішими стають ознаки формування нового дипломатичного середовища врегулювання, у якому роль росії як традиційного посередника може поступово переглядатися. Паралельно у публічному просторі знову почали з’являтися тези про можливе поєднання переговорного треку щодо російсько-української війни з питанням врегулювання придністровського конфлікту. Раніше влада Республіки Молдова уникала такого поєднання.
Керівництво ПРРМ у публічних заявах продовжує підкреслювати «суверенність» регіону але не відмовляється від контактів з Кишиневом. Відповідні меседжі були озвучені де-факто керівником регіону Вадимом Красносельським та очільником зовнішньополітичного відомства ПРРМ Віталієм Ігнатьєвим.
На цьому тлі Кишинів продовжує поступово розширювати інструменти інтеграційної політики щодо регіону.
- Головна тема місяця: створення Фонду конвергенції
Влада Республіки Молдова оголосила про намір створити «Фонд конвергенції», який серед іншого буде наповнюватися коштами від податків, що сплачуватимуть підприємства Придністров’я після скасування пільгового режиму, який діяв з 2000 року.
Ініціатива спрямована на поступове зближення економічного середовища двох берегів Дністра та потенційну інтеграцію регіону до загального економічного простору Молдови.
Де-факто влада ПРРМ сприйняла цю ініціативу як інструмент економічного тиску на місцевий бізнес. Водночас Вадим Красносельський заявив, що регіон не заперечує проти цієї ініціативи, однак лише у форматі переговорів.
- Огляд ситуації за ключовими напрямами
3.1. Інтеграційні процеси
26 лютого відбулася зустріч представників сторін в офісі ОБСЄ у Тирасполі.
Представники де-факто влади ПРРМ наголосили на необхідності відновлення роботи спільних робочих груп з економіки, безпеки та екології, одночасно продовжуючи просувати тезу про «суверенний статус» регіону.
Екологічна тематика залишається однією з найбільш напружених. Де-факто влада ПРРМ використовує тему скидання Молдовою забруднених стоків у Дністер та стану очисних споруд як привід для блокування діяльності робочих груп, перекладаючи відповідальність на Республіку Молдова. У результаті чого робота по технічним питанням інтеграції фактично не просуваються.
Віце-прем’єр Молдови з питань реінтеграції Валеріу Ківерь також озвучив ідею переходу шкіл у регіоні на румунську мову навчання з 1 вересня 2026 року. Лідери ПРРМ знов перевели тему на доступність молдавської мови в закладах навчання регіону.
Разом з цим влада Республіки Молдова посилила окремі політики реінтеграції, а саме: посилено правила отримання громадянства Молдови через значний потік заявок, зокрема з регіону та позбавлення президентом громадянства дев’ятьох функціонерів, пов’язаних із придністровською адміністрацією що є дуже чітким сигналом для діючих лідерів т.зв. ПМР. Також Кишинів реалізує низку політик у межах стратегії реінтеграції. Зокрема, у 2025 році було реалізовано 34 проєкти реінтеграції.
3.2. Безпекова та військова ситуація
Загальна безпекова ситуація протягом місяця залишалася стабільною. Активність Оперативної групи російських військ у регіоні обмежувалася рутинними заходами без ознак підготовки до ескалації.
Водночас фіксувалися окремі інформаційні інциденти. Зокрема, у Тирасполі, Слободзеї та Бендерах повідомлялося про масову евакуацію шкіл. Також поширювалася інформація про можливі рейди правоохоронців із перевіркою документів та переписом населення, згодом т.зв. МВД ПМР повідомило про поширення фейків.
В частині підтримки мобілізаційного ресурсу, де-факто керівництво ПРРМ підписало указ про черговий призов на військову службу (квітень–липень 2026 року). Також розглядається розширення можливостей військових структур щодо збору інформації про чоловіків віком 16–65 років від органів реєстрації т.зв. ПМР.
3.3. Енергетика та економіка
Енергетична ситуація залишалася ключовим фактором вразливості регіону. Після аварії на Молдавській ГРЕС 22 січня регіон тривалий час стикався з перебоями в електропостачанні. 5 лютого станція тимчасово перейшла на виробництво електроенергії з використанням вугілля. Україна в чергове заявила про готовність постачати вугілля для станції, однак реалізація цієї схеми залежить від згоди Тирасполя.
Через проблеми з оплатою рф газу посередникам, в регіоні було продовжено режим надзвичайного стану в економіці та запроваджено заходи економії енергоресурсів.
Загалом, економічні показники свідчать про системну кризу. У 2025 році економіка лівобережжя скоротилася приблизно на 18%, промислове виробництво — більш ніж на 30%. Валовий внутрішній продукт на душу населення становив близько $3,8 тис., що більш ніж удвічі менше, ніж на правому березі.
Експорт регіону знизився до $436 млн — найнижчого рівня за останні 20 років, тоді як загальний товарообіг скоротився на 29%.
3.4. Соціальна ситуація та громадські настрої
Інформаційний простір регіону залишається контрольованим із домінуванням офіційних наративів.
Соціальна напруга поступово зростає на тлі економічних проблем та перебоїв з енергопостачанням, однак поки не має критичного характеру.
Паралельно фіксуються ознаки посилення ідеологічної роботи з населенням. Зокрема, у Тирасполі для співробітників поліклініки №1 проводили лекцію про концепцію так званого «придністровського народу», що вписується у ширшу практику формування окремої регіональної ідентичності.
3.5. Кримінал, тіньова економіка, міграція
Ознак різкого зростання кримінальної активності не зафіксовано. Тіньова економіка продовжує залишатися структурним елементом економічної моделі регіону.
Серед резонансних подій — викриття в Україні групи, причетної до підготовки замовних убивств, частина фігурантів якої була затримана в Молдові та походить із Придністров’я. Також у селі Карагаш було вбито колишнього першого віце-прем’єра Молдови Миколу Андронаті.
3.6. Політична ситуація
Політичний дискурс у Молдові щодо Придністров’я залишався активним. Представники проросійських політичних сил продовжували просувати наративи про нібито «енергетичну кризу», спричинену рішеннями молдовської влади.
Новопризначений посол Росії в Молдові Олег Озеров озвучив російське бачення врегулювання придністровського конфлікту. Його публічний виступ відбувся невдовзі після візиту американського представника до Тирасполя, що можна розцінювати як дипломатичний сигнал.
Водночас у регіоні відбулося кілька дипломатичних контактів: Тирасполь відвідав посол Канади в Румунії та Молдові, а також відбулася зустріч українських дипломатів із Вадимом Красносельським (яка практично не висвітлювалася місцевими медіа).
Внутрішньополітична ситуація в ПРРМ залишалася стабільною.
- Ризики та стримуючі фактори
Основними ризиками залишаються поглиблення соціально-економічної кризи, енергетичні інциденти та інформаційні маніпуляції, здатні швидко підвищити рівень напруги.
Стримуючими факторами виступають обмежені ресурси для ескалації, залежність регіону від зовнішньої підтримки та відсутність інтересу ключових акторів до різкої зміни статус-кво.
- Короткий прогноз
У коротко- та середньостроковій перспективі очікується збереження поточної динаміки без різких змін за умови відсутності зовнішніх тригерів. Активізація дипломатичних контактів може свідчити про поступове пожвавлення процесу врегулювання придністровського питання у ширшому регіональному контексті, однак у короткостроковій перспективі більш імовірним залишається сценарій збереження контрольованого статус-кво з поступовим зростанням економічного та політичного тиску на регіон.
Джерело фото: Stockholm School of Economics