Дослідження випадків дистанційного вербування російськими спецслужбами, проведене СЕНСС, показує, що під приціл ворога може потрапити практично будь-хто. У 2024-2025 роках Служба безпеки України, Національна поліція та інші правоохоронні органи задокументували 452 випадки, коли щонайменше 704 українські громадяни стали агентами Російської Федерації.
Більшість з них – чоловіки, хоча серед завербованих є і жінки. Наймолодшому з викритих агентів було всього 12 років – підліток, який разом з іншими школярами підпалював релейні шафи Укрзалізниці (https://t.me/SBUkr/14558). Найстарший виконавець доручень російських кураторів мав 64 роки (https://t.me/SBUkr/12466).
Найбільшою групою, втім, стали молоді люди віком від 18 до 25 років – вони складають третину дистанційно завербованих агентів в проаналізованих випадках.
Окремої уваги заслуговує соціальний статус агентів. Серед завербованих багато тих, хто перебував у складних життєвих обставинах: безробітні, наркозалежні, рецидивісти. Такі люди часто погоджувалися на співпрацю через матеріальну скруту або залежність від психоактивних речовин. В той же час незначна частина проаналізованих випадків містить інформацію про ідеологічні мотиви підривної діяльності дистанційно завербованих осіб, що полягали як у диверсіях чи зборі розвідувальних даних, так і в інформаційних операціях.
Соціальні категорії дистанційно завербованих агентів були визначені у повідомленнях правоохоронних органів наступним чином:
- місцеві мешканці — 78;
- безробітні — 75;
- рецидивісти — 31;
- наркозалежні — 25;
- військовослужбовці — 19;
- студенти — 17;
- блогери — 14;
- переселенці — 12;
- дезертири — 10.
Іноді навіть родинні зв’язки ставали каналом вербування. Так, у Вінницькій області затримали чоловіка, який вийшов на контакт з ФСБ через родичів у Росії (https://t.me/SBUkr/12372).
Дослідження також показало, що в подальшій підривній діяльності родичі дистанційно завербованих осіб можуть бути залучені до обміну інформацією, наприклад, з використанням їхніх аккаунтів в соцмережах або електронних поштових скриньок для передачі інформації куратору з РФ
Цей матеріал підготовлений на основі аналітичного звіту СЕНСС, що виконаний власними ресурсами організації із використанням моніторингу відкритих джерел.