"СЕНСС" 3 Серпня, 2020 Коментарів немає

Вадим Черниш, ексміністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, голова Керівної Ради Центру “𝗖𝗘𝗡𝗦𝗦” в ефірі телеканалу «Україна-24» про захоплення банку в центрі столиці, небезпеку від терористів-одинаків та велику кількість нелегальної зброї, що поширена в Україні.

Терористи-одинаки: хто вони?

За словами Вадима Черниша, є дослідження, які показують, що кількість неафілійованих терористів (тих, що не входять до терористичних груп), не просто злочинців, а людей, що заявляють специфічні вимоги, зростає. У нас же багато злочинців-одинаків, які вже застосують зброю і вбивають людей або калічать. В Україні вже третій за кілька тижнів терористичний акт так званих «одинаків» або як їх ще називають  «одинокого вовка»: Луцьк, Полтава, Київ. От якщо взяти по світовій статистиці, по трендам, цей тренд постійно збільшується. Їх важко вираховувати.

Зазвичай виділяють три складових в терористичній діяльності: 1 – наміри, 2 – здатність вчинити теракт і 3 – можливість це реалізувати. Щодо першої складової – публічність найчастіше може бути наміром. Наприклад, з президентом поговорив, преса підключилася, про терориста дізналася вся країна. Це називається саморадикалізація. Серед таких терористів багато людей з ментальними проблемами. Другий компнент – чи може людина міну, гранату, зброю дістати чи може вона знайти інструкцію як діяти. І тут преса дуже часто допомагає: ТБ, ютуб, соціальні мережі. Там можна знайти інструкцію як бомбу зробити, подивитись як поліція зазвичай діє, які рекомендації дають один одному терористи. І третій компонент – якщо є можливість така: йшов-йшов, подивився, що банк погано охороняється, що немає камер спостереження, що ніхто за ним не слідкує. Якщо по цим трьом складовим державні органи не працюють по профілактиці, зазвичай може запуститись цей механізм.

Терористи вчаться на досвіді один-одного

До цих пір не заблоковано доступ до книги «луцького терориста», всі переговори, які він вів, як він телефонував заручникам, їх родичам, можна до досі знайти. Так це і є оцей другий компонент. Вони вчаться один в одного і йде саморадикалізація, тобто тригер спрацьовує. Це дуже небезпечна річ і  система має працювати на протидію. Але суспільство зараз до насильства звикає.

Cпівробітники банків, мереж ювелірних виробів та інших подібних установ зобов’язані проходити спеціальні навчання. Тому що всі люди, які працюють в таких установах, перебувають під потенційною загрозою, тому мають бути навчені, і, більше того, застраховані.  Я думаю, що для персоналу в банку були навчання. Але чому там не було служби безпеки банку? Це дивно. Колись за радянської влади все державні служби охороняли. А зараз існує державно – приватне партнерство. Воно має значення і для кіберзахисту, і для моніторингу соцмереж, і для захисту банків. Тому спеціальні навчання з протидії терактам мають проводитись не лише для спецпризначенців, наприклад з підрозділу «Корд», та «Альфи», але мають проводитись навчання загальні

Зараз нікого не дивує, що у людини може бути зброя

Зараз нікого не дивує, що у людини може бути зброя, тому зрозуміти фактор небезпеки іноді складно. Наприклад, якщо в аеропорті ви бачите речі, до яких довго ніхто не підходить, то за правилами безпеки необхідно звернути на це увагу і повідомити відповідні служби, а самим ні в якому випадку їх не чіпати. З цього можна зробити аналогію і на інші ситуації. Так само побудований принцип перевірки вокзалів, інших публічних місць, якщо оголошено, що є загроза, коли є просто дзвінок.

Але це накладається на загальну проблему суспільства: сприйняття доступності зброї для будь-якої особи, в тому числі і такої, що приїхала з іншої країни. Тобто нас вже не дивує, що у людини може бути зброя. Це сприйняття насильства і доступу до зброї у суспільства вже в принципі вважається таким доконаним фактом.

Так само під час застосування насильства. Трігер спрацьовує як: у всіх зброя, пневматична, Флобера патрони. Сприйняття того, що у більшості є зброя підштовхує інших людей також до мати зброю для того, щоб захиститися. Це давня дискусія: зброя буде стримувати нападника чи вона буде провокувати на більш серйозні кроки? Наприклад, якщо ви подивитесь відомі голівудські бойовики, зверніть увагу як важко там озброєна поліція та спецпідрозділи. Уявіть собі: вони захищаються так від зброї, яку мають ті, хто потенційно має до неї доступ. Тому про що я хочу сказати?

Зброю все частіше використовують під час побутових конфліктів

Змінюється багато речей. По-перше використання зброї під час побутових конфліктів. На побутовому ґрунті кидають гранату в члена родини – зараз є такі випадки. Водії згідно моніторингу Центру “𝗖𝗘𝗡𝗦𝗦”, дуже часто застосовують зброю під час з’ясування, хто кого не пропустив або хто де припаркувався. Господарські конфлікти, особливо з врожаєм з року у рік.

Де ж беруть зброю? Дуже багато переробленої зброї виробництва, наприклад, Туреччини. От нещодавня масова бійка біля розважального комплеку «Арени-Сіті», там саме іноземці з іноземцями з’ясовували стосунки. Це знову питання контролю за міграційними процесами. Застосовували стартовий пістолет, частина такої зрої через особливості конструкції легко переробляється в летальну. Шляхи надходження нелегальної зброї можуть бути різними, але змінюється сприйняття населення: все більше тих, хто вважає, що треба захиститися, треба це мати, треба привезти додому, якщо десь знайшов, або зберегти про всяк випадок, тому що зараз такі часи, що вона нам знадобиться. І оце сприйняття змінює форми конфліктів. І це загроза громадській безпеці серйозна.