На думку Вадима Черниша, Голови Керівної ради СЕНСС, 1) ми точно не можемо відмовляти людям, яких переслідують у Білорусі, переміщуватись в Україну і маємо знайти механізми, в т.ч. міжнародні, щоб допомогти цим людям як біженцям, створити для них реальну програму допомоги із залученням міжнародного фінансування, УВКБ ООН. І взагалі відтік мізків з Білорусі в Україну – це нам у плюс, а їм у мінус.
2) щодо обміну товарами, Мінекономіки має чітко порахувати чим замістити білоруські товари. У 2020 році різниця експорт/імпорт Україна-Білорусь склала “мінус” $1,5 млрд на користь Білорусі. Тобто Білорусь нам більше продає, ніж ми їй. Від наших санкцій їм буде болячіше, оскільки це саме вони мають шукати ринки збуту, а не ми. Половина від імпорту з Білорусі – це дизельне пальне, бітум на будівництво доріг. Якщо в Україні працюючі нафтопереробні заводи (їх у нас 6) правильно запустити, то буде і свій бітум, і дизель.
Але про це потрібно було подумати заздалегідь, зробити резерв, підготуватися, особливо тепер, коли посівна/збір врожаю.