Центр безпекових досліджень СЕНСС оприлюднив результати дослідження, проведеного в період з червня 2024 року по липень 2025 року. Аналітики Центру проаналізували 339 офіційних повідомлень (452 випадки) Служби безпеки України, Національної поліції, Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань, щоб визначити основні джерела дистанційного вербування осіб російськими спецслужбами для підривної діяльності проти України.
Згідно з дослідженням, більшість випадків вербування відбуваються через месенджер Telegram, який російські спецслужби використовують для пошуку вразливих осіб: переважно молоді, безробітних або людей у скрутному матеріальному становищі. Через анонімні канали, групи та ботів російські куратори публікують оголошення про “легкий заробіток”, втягуючи користувачів у шпигунську або диверсійну діяльність.
На другому місці серед платформ вербування – це сайти знайомств, де вербувальники встановлюють довіру під виглядом особистого спілкування. Один із задокументованих випадків стосується мешканки Рівного, яку завербували через подібний сайт і залучили до підготовки теракту в готелі міста. (https://t.me/SBUkr/13357)
Аналітики також виявили, що в ряді випадків посередниками між завербованими особами та кураторами виступали родичі або знайомі, які мешкають у Росії та співпрацюють зі спецслужбами. Така схема передбачала непряме вербування: агент російської спецслужби – раніше завербований цивільний – нова завербована особа.
Після вербування зв’язок із кураторами, як правило, підтримується через ті самі цифрові платформи. У 100% ідентифікованих випадків комунікація здійснювалася дистанційно – через Telegram, анонімні чати, заборонені в Україні російські соцмережі «Вконтакте» та «Одноклассники», а іноді й через тимчасові електронні поштові скриньки.
Дослідження також засвідчило, що у 411 із 452 випадків функції кураторів виконували співробітники російських розвідувальних і безпекових відомств. Найактивніше виявила себе Федеральна служба безпеки (ФСБ), далі – Головне управління Генштабу Збройних сил РФ (ГРУ) та інші структури.
Аналітичний звіт підготовлений експертами Центру безпекових досліджень СЕНСС – головою Керівної Ради СЕНСС Вадимом Чернишем, аналітиком Дарією Половніковою та виконавчим директором СЕНСС Вікторією Вороніною – і містить рекомендації щодо посилення цифрової стійкості, кібербезпеки та інформаційної обізнаності громадян як ключових напрямів протидії дистанційному вербуванню.
Джерело фото: Служба безпеки України