Центр безпекових досліджень CENSS проаналізував російську інформаційну операцію, що розгорнулася в Telegram після вибуху у місті Вишневе Київської області 6 липня 2026 року.
Детальніше
Як російська дезінформація проникає в медіапростір Косово?
28 лютого 2026 року платформа KallxoPërnime оприлюднила результати шестимісячного розслідування щодо каналів поширення дезінформації в Косові. Дослідження охопило аналіз понад 400 000 матеріалів, опублікованих у косовських медіа, а також включало ексклюзивні інтерв’ю з журналістами та експертами.
Проблеми національної ідентичності як чинник вразливості суспільства та держави
В продовження публікації студентських робіт в рамках вивчення навчальної дисципліни «Основи національної безпеки», викладачем якої є голова Керівної ради «СЕНСС» Вадим Черниш, ділимось роботою* студентки 5-го курсу групи СУ-з51МП Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» спеціальності публічне управління та адміністрування Кари Лесі**.
Про важливість розвідки у сучасному протистоянні між державами на прикладі Косово і Сербії
У сучасному світі, де безпекові загрози швидко трансформуються, розвідка стає не просто допоміжним елементом, а самостійним інструментом національної сили. Цей висновок проходить червоною ниткою через аналітичну статтю Голови Керівної Ради СЕНСС Вадима Черниша, опубліковану у Journal of Strategic Security у 2025 році.
Вплив, що не має меж: як інформаційні операції стають зброєю сучасних конфліктів?
17 жовтня 2025 у Європейському домі в Приштині відбулася публічна дискусія «Інформаційна війна та битва наративів: підвищення стійкості проти гібридних загроз», організована в рамках спільного регіонального проєкту СЕНСС. Захід став частиною ініціативи «Посилення стійкості до російських гібридних загроз через регіональну співпрацю: Спільна ініціатива неурядових організацій України та Західних Балкан», яку реалізують Косовський центр безпекових досліджень (KCSS) та Центр безпекових досліджень «СЕНСС» (Україна) за підтримки Фонду Конрада Аденауера та Фонду Відкритого суспільства – Західні Балкани. Учасниками події стали представники громадянського суспільства, академічних кіл, медіа та міжнародних партнерів.