17 жовтня 2025 у Європейському домі в Приштині відбулася публічна дискусія «Інформаційна війна та битва наративів: підвищення стійкості проти гібридних загроз», організована в рамках спільного регіонального проєкту СЕНСС. Захід став частиною ініціативи «Посилення стійкості до російських гібридних загроз через регіональну співпрацю: Спільна ініціатива неурядових організацій України та Західних Балкан», яку реалізують Косовський центр безпекових досліджень (KCSS) та Центр безпекових досліджень «СЕНСС» (Україна) за підтримки Фонду Конрада Аденауера та Фонду Відкритого суспільства – Західні Балкани. Учасниками події стали представники громадянського суспільства, академічних кіл, медіа та міжнародних партнерів.
Форми діяльності дистанційно завербованих агентів
Дистанційно завербовані особи виконують широкий спектр завдань – від підпалів і терактів до шпигунства й поширення дезінформації. Кремль використовує їх як інструмент для нанесення ударів у тилу, виснаження українських сил і підриву довіри суспільства до держави.
Соціальний портрет дистанційно завербованих осіб: хто стає агентами РФ?
Дослідження випадків дистанційного вербування російськими спецслужбами, проведене СЕНСС, показує, що під приціл ворога може потрапити практично будь-хто. У 2024-2025 роках Служба безпеки України, Національна поліція та інші правоохоронні органи задокументували 452 випадки, коли щонайменше 704 українські громадяни стали агентами Російської Федерації.
Дистанційне вербування як загроза національній безпеці України
Російська війна проти України вже давно вийшла за межі суто військового протистояння. Одним із ключових інструментів підривної діяльності Кремля стало дистанційне вербування (ДВ) українських громадян. Йдеться про залучення осіб до співпраці зі спецслужбами РФ без особистого контакту, через месенджери, соціальні мережі чи навіть сайти знайомств.