Про це заявив 21 листопада під час марафону до Дня Гідності і Свободи на телеканалі “Прямий” Вадим Черниш, голова Керівної ради Центру безпекових досліджень “СЕНСС”.
“Технологія на компрометацію працювала також через злами серверів, електронних скриньок в США Гіларі Клінтон, інших лідерів. А потім інформація розповсюджувалась, одні лідери і групи протиставлялись іншим, підсилювався навіть демократичний процес дискусії і призводив сторони до ворогуючих позицій. Це продовжується і зараз, тому необдумані дії будь-яких органів влади щодо неправильної дискусії в суспільстві миттєво використовується. Нас моніторять не тільки за рахунок якихось агентів, а і за рахунок аналізу соцмереж, телепередач, заяв лідерів думок. Тому я бачу, що ми знаходимось в складній ситуації, але відповідей і пропозицій на такі впливи, мені здається їх недостатньо. Рівень впливу РФ на нас дуже високий, а рівень відповіді – занизький”- підкресли Вадим Черниш.
Відповідаючи на питання щодо закону про особливий статус, головну мету Президента РФ щодо внесення Україною відповідних змін до Конституції та можливості діалогу з суспільством щодо цього закону до зустрічі в нормандському форматі чи після Вадим Черниш сказав:
Я би поділив цю тему на дві частини.
Перша частина щодо тактики та стратегії. Дипломатичні речі звичайно не можна в повній мірі обговорювати з суспільством. Це тактика досягнення результатів, а стратегічні питання треба з суспільством напрацьовувати. Тому інколи ми говоримо, давайте нам стратегічні речі, до чого ми рухаємося. Яке завдання ставить вище політичне, а за умов гібридного конфлікту з Росією, військово-політичне керівництво. Тобто всі ці заходи мають здійснюватися на виконання стратегії. І от стратегія напрацьовується. Перед виборами вона заявляється, під час виборів за неї агітують, потім вона виконується. А коли ми бачимо стратегічні розриви, при чому інколи в протилежних напрямках, то є питання: або це помилково робиться, або це робиться навмисно для того, щоб кожен раз можна було б обирати захід і маніпулювати.
А друга частина щодо безпосереднього використання «особливий статус» чи «особливості місцевого самоврядування». Тут є дискусія і підміна термінології: хтось говорить «особливості місцевого самоврядування», потім – «автономія», потім – «федеративність». Я вже неодноразово наголошував на тому, що в цьому питанні російське керівництво, на мою думку, рухається в рамках «боснійського сценарію», де один ентитет, в рамках боснійської держави, може заблокувати будь-які рішення цілої країни. І тому чи так, чи в інший спосіб, мета одна – Україна має бути слабкою федерацією, або асиметричною федерацією. До речі, пан Козак, який зараз є віце-прем’єром в РФ і відповідає частково за Україну, він таку асиметричну федерацію в Молдові пропонував. Невеличке Придністров’я, решта території Молдови – і асиметрична федерація. Тобто створення ситуації за якої під керівництвом російських еліт, або місцевих еліт з нелегальними економічними інтересами, певні питання могли б блокуватись. Тому такі зараз тактики Росії в рамках стратегії досягти будь-яким способом такої побудови української держави, щоб вона була слабка. І це іде не тільки в політиці. По всіх напрямках дестабілізація суспільства, фрагментація його, вкидування тез, протиставлення одних одним. І все підтверджує, що Росії вигідно мати в Україні хаос, як-то в теорії «керованого хаосу», яку вони люблять хвалити.
Путін кілька разів публічно використовував термінологію «failed state» (держава, що не відбулась). Це ж не просто. Тому що є міжнародна домовленість, якщо якась держава є такою, що не відбулась, занепала, то міжнародній спільноті треба вживати заходів, щоб там не було злочинності, біженців, щоби зброя там не поширювалась, щоб не було такої великої, нічийної, або з слабкою владою території. Тому дискредитація іде зараз всього українського суспільства, його лідерів.
До речі, про Майдан згадаю. Спецоперація, яка в Україні була вперше проведена, а потім продубльована під час виборів в США. Тоді перехопили нібито телефонну розмову Вікторії Нулланд (помічник Державного секретаря США у справах Європи та Євразії в 2013-2017 рр.) із Джеффрі Паєттом (Посол США в Україні в 2013-2016 рр.), на тубі-каналі з’явився ролик з якогось там профілю, створеного дві години тому. Цей ютуб-канал розповсюдили видання «Комсомольска Правда, «Росія 24».
Потім в своєму твітері Дмитро Рогозін (з 2011 по 2018 – заступник/перший заступник голови Уряду РФ) прокоментував три речі: 1) лідери майдану не здатні керувати, 2) проблема з європейцями у Сполучених Штатів, 3)європейцям країна ця абсолютно непотрібна і вони відносяться до неї абияк. Тобто три меседжа, які розповсюдили одразу по всьому світу, намагалися вбити клин між американцями і європейцями, між українськими лідерами тощо.
Потім ця технологія на компрометацію працювала також через злами серверів, електронних скриньок в США Гіларі Клінтон, інших лідерів. А потім інформація розповсюджувалась, одні лідери і групи протиставлялись іншим, підсилювався навіть демократичний процес дискусії і призводив сторони до ворогуючих позицій. Це продовжується і зараз, тому необдумані дії будь-яких органів влади щодо неправильної дискусії в суспільстві миттєво використовуються. Нас моніторять не тільки за рахунок якихось агентів, а і за рахунок аналізу соцмереж, телепередач, заяв лідерів думок. Тому я бачу, що ми знаходимось в складній ситуації, але відповідей і пропозицій на такі впливи, мені здається їх недостатньо. Рівень впливу РФ на нас дуже високий, а рівень відповіді – занизький.
Також В.Черниш зазначив, коментуючи ситуацію зі скорочення близько 20000 людей, які проводить міністр КМУ:
Реформи, як би їх не робили, вони болісні. Але я хочу піднятися трохи над проблемою звільнення і ще раз наголосити – яку сферу зараз не візьмеш, є фрагментація, є полярні думки, які не комунікуються. Тобто культура консенсусу має запрацювати, або напрацювання спільних рішень, навіть якщо їх пропонує більшість. Ну добре, ну звільнили працівників місцевих державних адміністрацій, то поясніть, який вектор реформа державної служби матиме після цього. Тоді ми будемо розуміти, що ці люди знайдуть роботу, наприклад, в ОТГ, тому що в ОТГ будуть потрібні фахівці. Тобто необхідний збалансований підхід, щоб не було війни всіх проти всіх. Це питання зараз стратегічного бачення розвитку суспільства. І можна не погоджуватися з деякими політичними силами, але якщо це політична сила, яка керує державою, вона має заявити чітко свою позицію. І в цьому я бачу найбільшу проблему.
Щодо політичних переслідувань та ситуації з верховенством права в Україні, Голова Керівної Ради Центру наголосив:
Європейці, американці, канадці звикли вимірювати демократію по кількох ознаках: чи чесні вибори, чи дотримується верховенство права, по якому можна оцінювати демократію, зокрема йдеться про справедливість розгляду судових процесів і кримінальних справ. Якщо є хоч найменший сумнів у тому, чи дотримано верховенство права під час кримінальних і цивільних справ, виникає питання чи є ознаки демократичності при формуванні гілки влади, яка забезпечує правосуддя в Україні. І саме це для них зрозуміло.
Події, які відбуваються зараз, мають ознаки, що починають сіяти сумніви щодо дії в Україні цього принципу. І це може призвести до відповідних наслідків. А вони дуже прості: зниження контактів, політичні сигнали, що починаються з невеличких – спочатку скасування зустрічі, незапрошення на певний символічний захід, далі – відповідна розмова, далі – попередження. Революція гідності підняла сприйняття України до такої унікальної країни, яка має шалені перспективи, яка є вільною, демократичною. І оце надбання може трансформуватися в позитив і ще трансформується попри скандали і в економічній, і в інших сферах. Всі такі події, коли не забезпечується верховенство права, є сумніви під час виборчої кампанії, недієвість системи стримування і противаг між органами влади – починають цей імідж України погіршувати і потім нам потрібно буде починати з нуля практично. Скажімо, промотувати Україну в цьому плані відеороликами дуже складно.
Все, що стосується якості розслідування, якості захисту, якості судових процесів – це одна складова. А структура – це інша. Всі посли Великої Сімки критикували нещодавні зміни по структурі Верховного Суду. Так, вони не сприймають ситуацію в Україні по якійсь окремій події. Вони дивляться яка подія відбулася, і, як сказав пан Туск, є питання до якості процесів. Це все дзвіночки, які вистроюються в одну лінію.
Друге – по санкціям. Дуже непросто пояснити кваліфікованим дипломатам два паралельних треки – по газу і по електроенергії, оскільки це все енергоносії. Українська влада говорить, звертаючись до деяких країн: припиніть будувати Північний потік, тому що це ж проблема для України. А вони говорять: ні, нам треба для економіки. І паралельно наша влада заявляє, що нам теж треба електроенергія [з Росії] для економіки. Ці ж процеси відбуваються паралельно. Це сигнал, як може рухатись процес.
До речі, мене дивує, що в останні місяці роботи уряду, в якому я працював, ми подавали окремі пакети документів – санкційні списки –для застосування українських санкцій і подальшої дипломатичної роботи щодо синхронізації їх з ЄС і США. Але весь цей час я не бачив жодного рішення РНБО про санкції. Тому дуже складно просити про санкції, якщо влада такий підхід не демонструє. Можеш публічно говорити, але дії моніторяться і західними партнерами також.
На питання щодо вірогідності для України залишитися в статусі похідної від російського напрямку бути лише інструментом впливу на Кремль, а не надійним самостійним партнером Вадим Черниш висловив думку, що це буде залежати від активності української влади перш за все. Від вміння комунікувати, від вміння представляти свої переваги, вони в нас є. І це не лише військові переваги. У нас є багато речей, які ми самі недооцінюємо, які можна запропонувати союзникам. Попри політичні скандали, треба зараз працювати на нівелювання негативних наслідків. Американські посадовці надають нам не лише військову допомогу, а і багато речей з підтримкою санкційного режиму. Є навіть кілька досліджень про те, скільки грошей втрачали російські компанії від застосування санкцій. Це не означає, що вони стають банкрутами. Газопровід «Дружба» теж санкціонувався, це впливало на постачання труб, але не зупинило будівництво. Тому по санкціям треба підходити в більш широкому розумінні – це постійне виснаження РФ по всіх напрямках. Санкції є ефективним інструментом, але не єдиним. Тому я думаю, що з США треба максимально кидати всі сили на цей напрямок, нівелювати наслідки політичних скандалів і в Штатах і пов’язаних з Україною. І я думаю, що у нас велика перспектива роботи зі Сполученими Штатами.