"СЕНСС" 3 Лютого, 2021 Коментарів немає

СЕНСС продовжує моніторинг ситуації з незаконним обігом та використанням зброї в Україні, розпочатий у 2019 році.

В цьому матеріалі ми ділимося першою частиною результатів моніторингу за 2020 рік, де наведемо загальні кількісні показники та тендеції, які нам вдалося встановити на підставі аналізу майже 1600 випадків, пов’язаних з незаконним обігом та використанням зброї.

У січні-грудні 2020 року Центром безпекових досліджень «СЕНСС» проаналізовано 1591 подію, пов’язану з незаконним обігом та використанням зброї.

Події відібрані за результатами спеціальної обробки інформації з відкритих джерел: з офіційних сайтів органів державної  та місцевої влади, правоохоронних органів центрального та регіонального рівнів, включно з їх офіційною статистикою; з профілів у соціальних мережах (twitter, facebook); українських ЗМІ, що характеризуються, як надійні.

В межах дослідження вивчалась інформація про події та статистичні дані, що стосуються всієї території України, окрім тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та частин Донецької та Луганської областей, що не контролюються Урядом України.

З усіх подій, які було зафіксовано та проаналізовано, у 1473 випадках ідентифіковано види та/або кількість зброї, що незаконно зберігалась або використовувалась. Цей показник складає 93% від загальної кількості оброблених повідомлень.

Відповідно до даних моніторингу найбільше випадків незаконного обігу та використання зброї та вибухонебезпечних пристроїв зафіксовано у Дніпропетровській (167 повідомлення), Київській (відповідно 114), Херсонській  (104) та Харківській (101) областях та м. Києві (124). В порівнянні з 2019 роком негативні тенденції збереглись у Дніпропетровській, Київській та Харківській області, а також м.Києві, значно погіршилась ситуація у Херсонській області.

На основі даних, що містились в публічних повідомленнях про вчинення злочинів, Центром проаналізовано, в яких випадках правоохоронці ідентифікують осіб зі зброєю. Так, найчастіше зустрічаються випадки зберігання та використання зброї – 767 (47%) і 442 (27%) відповідно.

Переважно зберігають зброю злочинні угрупування, раніше судимі особи, а також особи, що вживають або займаються збутом наркотичних, психотропних речовин/рослин.

 

У 2020 році зберігається тенденція щодо  використання різного типу зброї та вибухових пристроїв під час конфліктів на дорозі, суперечок між сусідами та членами родини.

Правоохоронці вилучають з незаконного обігу зброю в помешканнях, публічних місцях та автотранспортних засобах. Так, майже у 800 випадках зброю виявлено в приватних помешканнях, 630 – в публічних місцях (вулиці, двори багатоповерхівок, зупинки автотранспорту, вокзали), 133 – в автотранспортних засобах.

В результаті аналізу 1591 випадку експертами СЕНСС було встановлено, що найбільша кількість ідентифікованої зброї припадає на категорію вибухонебезпечних предметів (міни, гранати, тротилові шашки та детонатори) – щонайменше 1878 одиниць.

Вибухові предмети виявляють як на рівні цілісного пристрою, так і на рівні його комплектуючих деталей. Так, встановлено 937 одиниць запалів та підривників до мін, що були вилучені правоохоронцями.  Наступною за кількістю встановлених/вилучених одиниць зброї відповідно до повідомлень є категорія вогнепальної зброї (пістолети, рушниці, гвинтівки, автомати) – загалом 1352 одиниці.

 

 

За результатами моніторингу також ідентифіковано 101 гранатомет та 53 кулемети, виявлені в схронах зі зброєю, помешканнях цивільних осіб, місцях вчинення злочинів за участю злочинних угруповань тощо. Показовою є кількість вилучених правоохоронцями гранатометних пострілів та їх частин – 1128. Найбільшу їх кількість – 695 одиниць було знайдено у серпні.

Так, на Харківщині поліцейські виявили схрон боєприпасів  в підвальному приміщенні гаража, звідки вилучили 472 корпуси ручних гранат різного типу, 480 запалів типу «УЗРГМ», 668 гранатометних пострілів різного типу, 121 пускових ракетних двигунів, 49 реактивних протитанкових гранат різного типу, 66 ручних димових гранат.

Поширення такої зброї військових зразків з високою ймовірністю пояснюється триваючим збройним конфліктом[2] на сході України та доступу до такої зброї великої кількості людей, що перебувають в зоні бойових дій.

Нижче наведено деталізований розподіл виявленої зброї за видами відповідно до інформації зазначеної в повідомленнях. Як було вказано вище, з 1591 повідомлення ідентифікувати види та кількість зброї було можливим у 1473 випадках.

Дані моніторингу вказують на те, що у 2020 році найчастіше зброя вилучалася у випадках вчинення кримінальних правопорушень з обтяжуючими обставинами (як це передбачено статтею 67 Кримінального кодексу України).

Так у 36% випадків, що були зафіксовані під час моніторингу, кримінальні правопорушення були вчинені

  • групами осіб, в тому числі злочинними організаціями – 308 випадків (19% від загальної кількості випадків)
  • раніше судимими особами – 154 випадків (10% від загальної кількості випадків)
  • особами в стані алкогольного сп’яніння – 115 випадків (7% від загальної кількості випадків)

Вказані тенденції співпадають із минулорічними: частка таких випадків у 2019 році складала 33%.

Експерти СЕНСС також категоризували осіб, що незаконно використовували або зберігали зброю (далі – суб’єкти). Категорії суб’єктів визначені таким чином, як вони були зазначені в повідомленнях правоохоронних органів про вчинені кримінальні правопорушення, а кількість випадків наведена за результатами обробки лише тих повідомлень за 2020 рік, де можна встановити категорію суб’єкта. Загальна кількість таких повідомлень – 596.

Так, найчисленніші випадки незаконного використання/зберігання зброї правоохоронцями фіксувались серед осіб, що застосовували зброю по відношенню до сусідів, знайомих (92) та по відношенню до членів своєї родини (55), а також серед водіїв (72), молоді – осіб віком 18-25 років (66), іноземців (53). Також нерідко зброя незаконно застосовувалась перехожими (42), військовослужбовцями/учасниками АТО (35), пенсіонерами (22).

Відповідно найчастіше постраждалими від незаконного застосування зброї (загиблі, поранені, завдано шкоди здоров’ю та/або майну особи) у 2020 році ставали сусіди та знайомі (56 випадків), члени родини (36), звичайні перехожі (30), представники сфери послуг (20) серед яких працівники пошти, АЗС, банківських установ, водії таксі, а також правоохоронці (21) та молодь (20).

 

Зібрані в процесі моніторингу за 2020 рік дані також дали можливість окреслити обставини використання зброї та вибухових речовин. Так, з 1591 події:

  • у кожному 6 випадку зброю виявляли у осіб, що вживають наркотичні або психотропні речовини або займаються їх збутом (249 випадків).
  • У кожному 10 випадку зброя використовувалась під час розбоїв, нападів, викрадень людей та вимагання (147 випадків).
  • У кожному 10 випадку були зафіксовані обстріли у публічних місцях (вулиці, двори багатоповерхівок, зупинки автотранспорту, офісні та торгівельні приміщення) (149).
  • У кожному 14 випадку зброєю погрожували або використовували під час побутових конфліктів члени родини чи сусіди по відношенню один до одного (111).
  • У кожному 16 випадку правоохоронці виявляли незаконні майстерні по переробці зброї або вилучали перероблену зброю у злочинців. (97)

Варто зауважити, що у другій половині 2020 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року та першою половиною 2020 року, зросла кількість повідомлень про переробку травматичної зброї (в незаконно облаштованих майстернях) та випадки контрабанди, про що ми детальніше розповімо далі.

Новим трендом для 2020 року також стало використання зброї з метою викрадення людей та вимагання. Збільшення кількості викрадень людей з метою вимагання так званого викупу або іншої матеріальної вигоди також підтвердили респонденти серед правоохоронців під час проведених СЕНСС експертних інтерв’ю восени 2020 року

Щодо умовно позитивних змін, у порівнянні з 2019 роком значно знизилась кількість випадків використання зброї та вибухових речовин з метою підривів банкоматів. У 2020 році під час моніторингу зафіксовано лише 25 таких випадків.

АНАЛІЗ СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ОФІС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УКРАЇНИ

CENSS і в 2020 році продовжив моніторинг офіційної статистики щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним використанням або зберіганням зброї, зокрема проаналізував інформацію про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування, що формується Офісом Генерального прокурора України (ОГП).

Так, офіційні статистичні дані підтверджують, що велика кількість незаконної зброї та вибухових предметів продовжує залишатися в обігу на території України.

За інформацією ОГП у 2020 році 5 116 кримінальних правопорушень було кваліфіковано як незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами та речовинами.

Також у січні-грудні 2020 було вчинено 752 кримінальні правопорушення з використанням зброї та боєприпасів, з яких 395 кримінальних правопорушень з використанням вогнепальної зброї, 162 – з використанням боєприпасів та вибухових речовин.

У 2020 році відповідно до офіційних даних ОГП правоохоронці вилучили:

1588 одиниць вогнепальної зброї (за даними моніторингу кількість сягає майже 1900 одиниць);

53 гранатомети та реактивні системи (за даними моніторингу – 101 гранатомет);

1228 гранат (за даними моніторингу – 1451 одиниця);

24 мін (за даними моніторингу – 204 одиниці);

124 саморобних вибухових пристроїв (за даними моніторингу – 128 одиниць саморобних та неідентифікованих вибухових пристроїв);

27 предметів, що належать до газової та пневматичної зброї (за даними моніторингу лише пневматичної – 65 одиниць);

179 186 набоїв (за даними моніторингу – щонайменше 313 609).

Варто зауважити, що Офіс Генерального прокурора акумулює інформацію надану Націполіцією, СБУ, Держприкордонслужбою, ДБР, НАБУ і очкується, що така статистична інформація є найбільш повною. Втім, більші показники моніторингу Центру  (здійсненому на основі аналізу тільки відкритих джерел) ніж офіційні дані ОГП можуть свідчити про неповноту узагальненої ОГП інформації та підлягають додатковому детальному вивченню.

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ПО ЛІНІЇ ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ,

ЩО ФОРМУЮТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ

Підрозділами Нацполіції відповідно до наказу МВС України № 622 від 21.08.1998[3] ведеться щомісячний моніторинг показників зареєстрованої, вилученої, добровільно зданої зброї, а також її незаконне використання (Основні показники по лінії дозвільної системи).

Щодо надання дозволів та обліку зброї

Відповідно до цього наказу особа, що досягла відповідного віку (18,21,25 років для різних категорій зброї), має право отримати дозвіл на використання мисливської вогнепальної нарізної, мисливської гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї. На кожну особу, яка володіє вогнепальною мисливською, а також холодною, нагородною, пневматичною зброєю (крім відомчої зброї), пристроями, заводиться особова справа. Згідно з наданою Нацполіцією для Центру інформацією, у 2020 році було видано 60 133 дозволи на придбання/зберігання нарізної та травматичної зброї. У 2019 році таких дозвілів було видано трохи більше – 60 951.

Станом на 5 січня 2021 року в Україні налічувалось 705 393 власників мисливської вогнепальної зброї, окрім того підрозділами дозвільної системи офіційної обліковується 203 262 одиниці зареєстрованої вогнепальної нарізної зброї (як на об’єктах дозвільної системи, так і у громадян).

Щодо незаконного обігу, вилучення та добровільної здачі зброї

Привертають увагу дані щодо зменшення у 2020 році кількості добровільно зданої зброї та вибухових речовин. Так, у 2019 році за даними Національної поліції кількість добровільно зданої вогнепальної зброї, що незаконно зберігалась, склала 5444 одиниці, у 2020 році цей показник знизився майже в 13 разів (423 одиниці). Також у 2019 році було добровільно здано 484 214 боєприпасів (патронів), в свою чергу у 2020 році – 18 782 боєприпаси (зменшення у 25 разів). Аналогічна ситуація і з добровільної здачею зареєстрованої вогнепальної зброї: 11042 одиниці було здано у 2019 році, а у 2020 – 4410 одиниць (зменшення  у 2,5 рази).

Такі дані гіпотетично можуть свідчити або про зменшення кількості зброї, що зазвичай населення добровільно здавало за визначеною Нацполіцією процедурою, або ж про свідоме рішення громадян нелегально мати зброю, не дивлячись на передбачену законом відповідальність. Причини останнього можуть бути різними – від бажання захистити себе або своє майно до використання зброї в злочинній діяльності. У зв’язку з цим вищезазначені показники щодо добровільної здачі зброї є предметом додаткового дослідження.

Дані Нацполіції демонструють зростання кількості власників зареєстрованої зброї, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні речовини з немедичною метою, порушують громадський порядок – за рік цей показник збільшився на 14% (з 4894 до 5598 осіб).

Незважаючи на порівняно невеликі абсолютні показники, в 2020 році майже в 1,5 рази зросла кількість злочинів, скоєних із застосуванням зареєстрованої зброї та кількість людей, що постраждали в їх результаті – з 98 у 2019 році до 139 у 2020 році.

Варто зауважити, що за даними моніторингу СЕНСС від використання як зареєстрованої, так і незареєстрованої зброї загинуло щонайменше 87 осіб,  поранені – 260.

Фото з Facebook Нацполіції України. 31.08.2020

Окреслені в нашому дослідженні кількісні показники та аналіз ситуації, пов’язаної з нелегальним обігом та використанням зброї, свідчить про загрозливі тенденції щодо  відчуття безпеки населення, що у свою чергу впливає на рівень довіри до профільних державних інституцій, зокрема правоохоронних органів. Поширеність та порівняно легкий доступ до нелегальної зброї несе прямі загрози для особистої та громадської безпеки.

В наступних публікаціях ми розкриємо деталі нових тенденцій щодо незконного обігу та використання зброї, а також проаналізуємо ситуацію в регіонах України із найбільшою кількістю зафіксованих нами подій, пов’язаних з нелегальною зброєю.

____

[1] https://www.facebook.com/UA.National.Police/posts/2658229497765181

[2] Термін вживається в значенні, наведеному в ст.2 Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що включає всі випадки оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше державами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, а також випадки часткової або цілковитої окупації держави, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив

[3] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.