У сучасному світі, де безпекові загрози швидко трансформуються, розвідка стає не просто допоміжним елементом, а самостійним інструментом національної сили. Цей висновок проходить червоною ниткою через аналітичну статтю Голови Керівної Ради СЕНСС Вадима Черниша, опубліковану у Journal of Strategic Security у 2025 році.
Вплив, що не має меж: як інформаційні операції стають зброєю сучасних конфліктів?
17 жовтня 2025 у Європейському домі в Приштині відбулася публічна дискусія «Інформаційна війна та битва наративів: підвищення стійкості проти гібридних загроз», організована в рамках спільного регіонального проєкту СЕНСС. Захід став частиною ініціативи «Посилення стійкості до російських гібридних загроз через регіональну співпрацю: Спільна ініціатива неурядових організацій України та Західних Балкан», яку реалізують Косовський центр безпекових досліджень (KCSS) та Центр безпекових досліджень «СЕНСС» (Україна) за підтримки Фонду Конрада Аденауера та Фонду Відкритого суспільства – Західні Балкани. Учасниками події стали представники громадянського суспільства, академічних кіл, медіа та міжнародних партнерів.
Форми дистанційного вербування Росією громадян України
Центр безпекових досліджень СЕНСС оприлюднив результати дослідження, проведеного в період з червня 2024 року по липень 2025 року. Аналітики Центру проаналізували 339 офіційних повідомлень (452 випадки) Служби безпеки України, Національної поліції, Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань, щоб визначити основні джерела дистанційного вербування осіб російськими спецслужбами для підривної діяльності проти України.
Інформаційний вимір гібридної війни
Автори: Вадим Черниш, кандидат юридичних наук, Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (2016-2019), Прем Махадеван, кандидат військових наук, Швейцарія. Статтю було вперше оприлюднено на міжнародному форумі “Сучасний досвід ведення гібридних конфліктів. Приклад України” в грудні 2017 року