"СЕНСС" 1 Липня, 2020 Коментарів немає

У липні Верховною Радою України має бути прийнято рішення про проведення місцевих виборів. Щоб такі вибори відбулись, органи місцевого самоврядування та центральна влада кілька місяців поспіль активно працювали над затвердженням перспективних планів об’єднання територіальних громад та встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць. Так завершувався в червні 2020 процес об’єднання територіальних громад, розпочатий ще у 2015 році.

Згадаємо, що 5 лютого 2015 року був прийнятий Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», згідно з яким сусідні міські, селищні, сільські ради могли  утворити одну об’єднану територіальну громаду (далі – ОТГ) з одним спільним органом місцевого самоврядування. Громадам надали право об’єднуватись добровільно, а тих, хто не визначився сам, об’єднали за рішенням уряду, який затвердив 27 травня 2020 року перспективні плани об’єднання громад для всіх областей України. Серед умов, за яких дозволялося об’єднання, зокрема, якість та доступність публічних послуг в ОТГ, яка не може бути нижчою, ніж до об’єднання, а також врахування історичних, природних, етнічних, культурних та інших чинників, що впливають на соціально-економічний розвиток ОТГ.

Основна заявлена мета проведення реформи – формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад. В місцевому бюджеті після завершення процесу створення громад залишатиметься велика частина податків, що раніше спрямовувались до держбюджету. Крім цього, всі кошти, отримані за надання адміністративних послуг, також мають йти до місцевого бюджету. Очікується, що громади будуть зацікавлені створювати на своїй території сприятливі умови для бізнесу, який потім наповнюватиме їх бюджет податками.

Протягом року представники Уряду декілька разів зміщували терміни щодо закінчення процесу об’єднання громад та завершення реформи децентралізації. Оптимістичний сценарій, який називав тоді ще профільний віце-прем’єр Денис Шмигаль був таким:

«перший етап адміністративно-територіальної реформи в Україні буде завершений в 2020 році. Всі утворені ОТГ з 1 січня 2021 року, які будуть називатися просто громадами, перейдуть на прямі міжбюджетні відносини. 25 жовтня будуть вибори, де будуть обрані всі депутати і голови всіх затверджених громад. 25 липня ЦВК оголосить початок виборчої компанії. До цього часу ми маємо завершити всі технічні і технологічні речі по формуванню перспективних планів ОТГ.»

Наприкінці травня Міністерство розвитку громад та територій показало календарний план реформи місцевого самоврядування, визначивши основне завдання – це затвердження перспективних планів для об’єднання громад в кожній області, що і було зроблено 27 травня. Далі – рішення Уряду щодо ліквідації старих районів і утворення нових. Уряд встиг це зробити до липня, остаточне ж затвердження районів – за Верховною Радою України. Втім, цей план не містить етапу щодо внесення змін до Конституції, що може призвести до його змін.

У цьому матеріалі ми не будемо давати оцінку дотриманню умов та процедур добровільного об’єднання територіальних громад, однак варто звернути увагу на деякі зміни в законодавстві, що відбулись у грудні 2019 року та квітні 2020 року та вплинули на хід цього процесу.

Так, з грудня 2019 року умови добровільного об’єднання громад були змінені – відтепер об’єднання мало проводитись відповідно до перспективних планів формування територій громад області. Вони, в свою чергу, повинні затверджуватись Кабінетом Міністрів України за поданням (пропозицією) відповідної обласної державної адміністрації (далі – ОДА). Раніше перспективний план схвалювала спочатку обласна рада, а потім вже Уряд, функції ОДА в цьому процесі були більше адміністративними. Вимоги (методика) до розробки перспективних планів формування громад також змінились – це надало можливість ОДА по-новому визначити спроможні громади і внести до Уряду пропозиції не лише щодо формування нових громад, але і розформування вже створених ОТГ.

Розробники змін до законодавства пояснювали таку необхідність тим, що обласні ради не завжди вчасно та раціонально приймали рішення щодо схвалення перспективних планів формування територій громад в областях, часто політизуючи цей процес з метою збереження свого впливу на потенційних виборців. Розробники також зазначали, що внаслідок ігнорування критеріїв формування спроможних територіальних громад, обласними радами схвалювались перспективні плани формування територій громад, якими передбачалася можливість утворення ОТГ, що нездатні надавати жителям якісні й доступні публічні та інші послуги.

Таким чином, з грудня 2019 року формат об’єднання громад став визначатись облдержадміністраціями відповідно до розроблених ними перспективних планів, які потім передавались Міністерству розвитку громад та територій. Такі зміни в законодавстві змусили регіональні еліти шукати нові способи впливу на процес об’єднання громад. Так, в деяких ОДА з метою формування перспективних планів для прийняття рішень створювались комісії/комітети/робочі групи, куди включали тих же депутатів обласних рад.

Слід зазначити, що зі вступом в дію цього закону співпадає початок масових протестів проти створення ОТГ за новими процедурами – перспективними планами, що формувались ОДА. За даними Асоціації об’єднаних територіальних громад уряд в перспективних планах об’єднання громад ліквідовається понад 120 ОТГ. Однак не зважаючи на це, до 27 травня урядом були схвалені перспективні плани формування громад для всіх 24 областей.

Ще один закон, прийнятий в квітні 2020 року, значно розширив повноваження Кабінету Міністрів у сфері децентралізації. Зокрема, уряду було надано повноваження визначати адміністративні центри та затверджувати території громад на основі прийнятих ним перспективних планів.

Процес створення нових громад та затвердження планів їх формування супроводжувався численними акціями протестів у регіонах. Чимало звернень протестувальників було спрямовано до уряду. Невдоволення стосувалось не лише створення нових ОТГ, але й розформування вже існуючих.

Географія протестів протягом січня-червня 2020 року

Загалом з початку 2020 року у регіонах та столиці відбулось понад 100 акцій протесту (з них 40 – тільки у червні) місцевих громад, невдоволених процесом об’єднання, про які згадувалось у відкритих джерелах інформації (центральні та місцеві ЗМІ, соціальні мережі, сайти органів місцевого самоврядування). Протести пройшли у 20 областях України та м.Києві, що свідчить про їх масовість і важливість питання. Зазвичай протести супроводжувались перекриттям місцевих доріг чи трас державного значення, мітингами і блокуванням облдержадміністрацій та обласних рад. Кілька акцій відбулось і у Києві біля будівлі уряду та профільного міністерства. Лідером серед протестних акцій стала Чернівецька область, чимало протестів пройшли на Закарпатті, Одещині, Львівщині та Полтавщині. Після затвердження урядом перспективних планів, деякі представники ОМС заявили про судові позови проти Уряду щодо прийнятих рішень.

Огляд окремих подій  

Січень

Івано-Франківська область. Громада села Микуличин протестувала щодо невключення її до перспективного плану формування територїї Івано-Франківської області, як окремої спроможної територіальної громади.

Мешканці села Тисменичани перекрили центральну дорогу, вимагаючи приєднати село до Івано-Франківської ОТГ.

Полтавська область. Жителі Коломацької ОТГ, Старицьківської та Степненської сільрад вийшли на акцію протесту на знак незгоди з приєднанням їх до складу Новоселівської ОТГ. 200 жителів перекрили дорогу державного значення, заблокувавши рух, внаслідок чого утворились затори до 5 км.

 

Лютий

Волинська область. Мешканці села Заріччя Володимир-Волинського району перекрили дорогу поблизу села Новосілки, виступаючи проти об’єднання з Володимиром-Волинським. До цього представники Зарічанської ОТГ прибули до Волинської облдержадміністрації з вимогою не приєднувати їх до Володимира-Волинського. Одноголосно проти такого рішення проголосували і депутати місцевої ради.

Черкаська область. Жителі сіл Золотоніського району обмежили рух транспорту на трасі Київ – Запоріжжя поблизу села Домантове. У такий спосіб люди хотіли показати обласній владі, що не погоджуються з примусовим приєднанням їхніх сіл до Золотоноші.

Також під стінами Черкаської ОДА активісти сіл Будища та Свидівка вимагали не об’єднувати їх с іншими селами. Голови сіл Мошни, Байбузи, Яснозір’я, Софіївка, Кумейки, Тубільці спільно з депутатським корпусом звернулись до депутатів районної ради з проханням вирішити питання щодо формування Мошнівської ОТГ.

Рівненська область. У Дубенському районі жителі села Верба перекрили міжнародну трасу «Київ-Чоп», протестуючи проти приєднання громади до Дубенської ОТГ.

Окрім цього, близько трьох сотень селян з’їхалося на пікет під стіни Рівненської облдержадміністрації, аби висловити свій протест щодо приєднання їхніх населених пунктів до Рівненської міської ОТГ.

Тернопільська область. Мешканці Горішньої Вигнанки пікетували Чортківську районну раду, вимагаючи аби їхнє село ввійшло до Чортківської ОТГ.

Житомирська область. Біля будівлі Житомирської ОДА представники трьох сільрад Овруцького району виступили проти їх об’єднання з Овруцькою ОТГ .

Одеська область. Жителі двох районів Одеської області перекрили трасу Одеса-Рені. Головна вимога мітингувальників – дати їм можливість створити свої окремі ОТГ, а не включати їхні населені пункти до Придунайської ОТГ, формування якої лобіює районна влада. Так, мешканці Суворового виступають за створення Суворівської ОТГ, а Озерного – за Озернянську ОТГ.  Вдруге аналогічний пікет мешканців Суворового району відбувся вже в Києві під будівлею Мінрегіонбуду.

Закарпатська область. Мітингувальники перекрили дорогу з вимогою дозволити їм створити Бедевлянську ОТГ у складі двох населених пунктів – Бедевлі та Біловарців.

Також кілька сіл Закарпаття заявили про готовність протестувати, якщо їх не включать до Мукачівської ОТГ. Йдеться про сільські ради села Доробратово та Негрово.

Вінницька область. Жителі трьох сіл перекрили трасу Вінниця-Томашпіль через приєднання до Шпиківської ОТГ.

Львівська область. Мешканці кількох сіл Жовківського району упродовж чотирьох годин перекривали трасу Київ-Чоп біля Львова, відстоюючи утворення окремої Малехівської ОТГ та проти приєднання до майбутньої Львівської громади.

 

Березень

Львівська область. На акцію протесту біля Львівської ОДА зібралися близько 300 представників різних сіл та міст Львівщини, які не згодні із напрацьованим форматом утворення об’єднаних громад. Представники населених пунктів – Сокільників, Дублян, Грибовичів, Малехова, Мурованської ОТГ – протестують проти приєднання до майбутньої Львівської ОТГ. Учасники протесту перекрили рух транспорту.

Чернівецька область. Жителі села Колінківців, що на Хотинщині, перекрили дорогу в центрі села. Люди вимагали визначити центр об’єднаної територіальної громади в Колінківцях, а не в Топорівцях, як це передбачено проектом перспективного плану.

Закарпатська область Під стінами Закарпатської ОДА активісти вимагали створення Тереблянської ОТГ та добровільного об‘єднання сіл Кричово, Чумальово, Дулово та Тереблі. Активісти запевнили, якщо їх не почують – готуватимуться до радикальних дій.

Квітень

Виключенням щодо масових протестних акцій став квітень через поширення коронавірусної інфекції та запровадження карантинних обмежень. Окрім цього, протягом квітня Міністерство розвитку громад і територій намагалось відпрацювати конфліктні і проблемні ситуації на місцевому рівні перед затвердженням перспективних планів об’єднання громад областей та формування районів.

 

Травень

Чернівецька область.  Кілька акцій протесту відбулось в Новодністровську та сусідніх селах щодо створення Новодністровської та Сокринянської ОТГ. Жителі міста Новодністровська та сусідніх сіл  в черговий раз  перекрили дорогу, намагаючись донести свою позицію щодо формування ОТГ до обласної влади. В свою чергу на Сокирянщині жителі села Ломачинці перекрили дорогу, висловлюючи протест щодо приєднання їхнього села до Новодністровської ОТГ. Згідно з перспективним планом, до Новодністровської об’єднаної громади увійде лише місто Новодністровськ. Натомість села Білоусівка, Ломачинці, Василівка, Розкопинці та Ожеве увійдуть до Сокирянської громади. Відтак вона буде однією з найбільших в області.

Після затвердження наприкінці травня урядом перспективного плану для Чернівецької області, жителі Новодністровська знов влаштували акцію протесту, під час якої перекрили рух на одній з вулиць міста. Жителі сусідніх сіл висловлюються за приєднання до Новодністровської ОТГ.

На акції протестів у Новодністровську відреагували в «Укргідроенерго», вказавши на нагнітання протистояння зі сторони організаторів акцій протесту, формування негативного ставлення до співробітників Дністровських ГЕС та ГАЕС, а також порушенням правопорядку (зокрема, неодноразові перекриття дороги та перешкоджання своєчасному проїзду співробітників станцій на робочі місця, що може позначитись на експлуатації та безпеці енергетичних об’єктів).

Жителі сіл Дорошівці та Товтри вийшли на акцію протесту під будівлю обласної держадміністрації, виступивши проти приєднання їхніх сіл до Вікнянської ОТГ, адже в 2015 році  вони проголосували за об’єднання із Заставною, але без їх згоди ці плани змінили.

Полтавська область. На Полтавщині в селі Бутенки перекрили трасу “Дніпро-Решетилівка”. Жителі Бутенківської ОТГ вийшли на мітинг проти розформування їхньої громади.

За кілька днів на Полтавщині відбулось ще два мітинги проти створення ОТГ. Мешканці села Кирило-Ганнівки в знак протесту проти приєднання до Зінькова перекрили трасу на Миргород і Зіньків-Гадяч, місцеві жителі хочуть об’єднатися з Опішнєю. А селяни Пирятинщини виступили проти створення Березоворудської ОТГ, зі своїми вимогами вони поїхали до Києва і провели акцію протесту біля будівлі уряду.

Закарпатська область. Неподалік Хусту місцеві жителі перекрили дорогу державного значення через річку Ріка. Мешканці села Копашнево протестували проти об’єднання в Золотарівську ОТГ. Жителі не згодні із таким територіальним поділом і вимагають, щоб КабМін виключив їх село з Золотарівської ОТГ та приєднав до Хустської ОТГ.

Чернігівська область. Майже рік тому було прийнято рішення щодо створення Вихвостівської громади в Городнянському районі, тепер же її ліквідовують через приєднання до іншої громади – Тупичівської. Місцеві депутати погодили звернення до уряду та президента і якщо ситуація не зміниться, пообіцяли перекривати дороги.

Перед продовженням 23-ї сесії Чернігівської облради біля її стін проходять мітинги. Люди не задоволені прийнятим перспективним планом, що створює громади без врахування думки людей. Зокрема, стоять люди з села Авдіївка. Одні з них – за приєднання до Понорницької громади, інші – до Сосницької.

Львівська область. У вівторок, 26 травня, Львівську облдержадміністрацію пікетували учасники АТО, які не можуть отримати свідоцтво про право власності на земельні ділянки у Білогорщі. Основна проблема в тому, що частину ділянок помилково запроектували на території сусіднього району. Місцеве населення також висловлювало невдоволення, що до Львівської ОТГ включено 17 прилеглих населених пунктів.

Херсонська область. Акції пpoтесту відбулися у 4 населених пунктах Нoвoтpoїцькoгo pайoну. Жителі цих 4 сіл вийшли на акцію пpoти пepcпeктивнoгo плану фopмування тepитopій гpoмад Хepcoнщини, а cамe oб’єднання їх в oдну гpoмаду.

Одеська область Два десятки мешканців міста Теплодар, серед яких місцеві депутати, зібрались під будівлею облдержадміністрації, щоб висловити незгоду з приєднанням міста до Маякської ОТГ. В 2015 році об’єднуватись навколо міста місцеві села не захотіли, тому у місті вирішили створити самостійну громаду, втім зараз в облдержадміністрації передумали, не зважаючи на раніше ухвалене рішення.

Також під Одеською ОДА зібрались мешканці сіл Болградського району та Кирничанської громади. Мешканці Болградського району виступали категорично проти поділу їх на кілька громад, в той час як Кирничанська громада – проти приєднання до них інших населених пунктів.

У травні мешканці Ізмаїльського району протестували проти об’єднання їх сіл з Суворівською ОТГ у Києві біля будівлі Уряду, провівши за день до цього мітинг під стінами Одеської ОДА.

Зрештою виступи мешканців Болградского району, де мешкає багато етнічних болгар, призвели до дипломатичного скандалу. Болгарський парламент — Народні збори — ухвалив постанову щодо адміністративно-територіальної реформи в Україні. У ній він закликав український уряд переглянути рішення про розділення Болградського району Одеської області, де проживають болгари. У Болгарії вважають, що така реформа вдарить по правах болгарської меншини. За неофіційними даними, їх налічується близько 250 тисяч. У МЗС України назвали цю заяву неприйнятним втручанням іноземної держави у внутрішні справи України. В подальшому ситуація між двома країнами вирішувалась на дипломатичному рівні.

Ще один мітинг з перекриттям дороги відбувся в селі Сичавка 28 травня. Мешканці села виступили проти затвердженого Урядом перспективного плану формування громад, яким передбачено приєднання с.Сичавка до Южненської ОТГ.

Сумська область. Мешканці м. Путивля і Путивльського району виступили проти поділу його території на дві громади, перекривши трасу обласного значення. Місцеві мешканці заявляли, що під час формування перспективного плану не враховувалась думка місцевого населення.  До акції приєднався міський голова. Завдяки протестам було призначено засідання обласної комісії при ОДА, яку нібито не могли зібрати з цього питання протягом 2 років.

Київ. 28 травня біля Кабміну пройшов мітинг представників ОТГ. Люди закликали депутатів переглянути перспективні плани формування громад областей. Вони вимагають зберегти ОТГ, адже майже 120 з них загрожує ліквідація після того, як їх не включили в оновлені перспективні плани формування територій громад областей України. 28 травня Асоціація ОТГ звернулась до президента, розмістивши відповідну петицію.

 

Червень

Після фінального затвердження перспективних планів об’єднання громад, ряд органів місцевого самоврядування Кіровградщини, Вінничини, Херсонщини, Хмельниччини, Львівщини, Полтавщини виступили проти таких рішень і використав механізми судового захисту, звернувшись з відповідними позовами.

4 червня Асоціація міст України (АМУ) повідомила, що не погодила проєкт Постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”, надісланий на погодження Міністерством розвитку громад та територій України, та висловила негативну оцінку його положенням. АМУ дійшла висновку, що положення Постанови несуть загрози порушення функціонування бюджетної системи в цілому і бюджетних відносин у містах обласного значення та районів зокрема. АМУ вважає, що питання зміни адміністративно-територіального устрою повинно розглядатися одночасно зі змінами до бюджетного законодавства із розмежуванням доходів і видатків між відповідними рівнями місцевого самоврядування.

Київ та Київська область. 10 червня жителі міста Ірпінь вийшли на пікет до будівлі Кабінету Міністрів із вимогою надати їх місту статус адміністративного центру району.

Ірпінь вважався пріоритетним центром великого району Київщини, до якого повинні увійти Поліський, Іванківський, Вишгородський, Бородянський, Макарівський, Києво-Святошинський райони й міста обласного значення Ірпінь та Буча. Однак, Міністерство розвитку громад у проектах майбутніх районів області визначило адмінцентром місто Бучу. Мешканці Ірпеня вимагають переглянути це рішення.Повідомлялось, що прийняття такого рішення також супроводжувалось фальсифікаціями документів

Цього ж дня аналогічну акцію біля Кабміну провели представники Тарутинського и Арцизського районів на підтримку створення єдиного Арцизського району та проти створення «вотчин».

Ще одна акція пройшла у Києві 12 червня. Біля Київської облдержадміністрації почалась акція мешканців Фастівщини на захист Фастівського району з центром у Фастові.

Голови низки райрад Київщини просять зробити центром нового району Вишгород. Спільний лист до керівників різних гілок влади підписали голови районних рад Вишгородського, Іванківського, Поліського, Бородянського районів та міський голова Вишгорода. В подальшому 22 червня представники Вишгородського, Іванківського, Поліського та Бородянського районів зібралися біля Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України аби висловити свою позицію щодо створення Вишгородського району у межах адмінреформи.

Проблемні питання Київської області розглянули на засіданні підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою ВРУ, однак в більшості питань рішення членів підкомітету було не на користь мітингувальників.

Сумська область. 11 червня поблизу села Філонівська (Лебединський район) місцеві мешканці заблокували трасу Київ-Суми. Люди без зупину ходили пішохідним переходом, заважаючи проїзду транспорту. Таким чином вони протестували проти приєднання Лебединського району до Охтирського, вимагають приєднати їх до Сумського району. Вже 17 червня на сайті Сумської ОДА з’явилась інформація про те, що підкомітет парламенту з питань адміністративно-територіального устрою підтримав приєднання Лебединщини до Сумського району.

Хмельницька область. Представники Шаровечківської ОТГ у суді оскаржують рішення Уряду про затвердження перспективного плану Хмельниччини. 15 червня Окружний адміністративний суд міста Києва призначив розгляд справи по суті. Шаровечківська ОТГ позивається до Кабінету Міністрів через свою ліквідацію і просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Уряду щодо затвердження перспективного плану формування територій громад Хмельницької області, а саме, в частині включення до складу Хмельницької ОТГ Малашовецької та Шаровечківської територіальних громад.

Чернігівська область. 16 червня представники трьох ОТГ: Озерянської, Вихвостівської, Вознесенської вийшли під стіни обласної адміністрації. Їх рішенням Кабміну розформували і внесли до складу інших ОТГ, не погодивши це рішення з громадами. Також поряд з ними мітингували представники Авдіївської та Шаболтасівської сільських рад. Люди не погоджуються з перспективним планом розвитку громад. Вимагають, щоб облдержадміністрація ініціювала зміни до цього плану. В разі відмови обіцяли розпочати голодування.

Житомирська область. 17 червня біля села Броніки місцеві перекрили трасу Київ-Чоп. Люди безперервно ходили пішохідним переходом. Їх вимога – приєднати Гульську ОТГ до Новоград-Волинської ОТГ.

Аналогічні протестні акції пройшли у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Полтавській, тернопільській, Харківській, Херсонській, Чернівецькій та Чернігівській областях.

 

Висновки

Чимало протестів проти приєднання до тієї чи іншою територіальної громади пов’язані з майбутніми правом громад самим розпоряджатись заробленими коштами. Так, очевидно, що громади, які мають на своїй території потужні підприємства та значні земельні запаси, не зацікавлені у тому, щоб до них приєднали менш економічно успішні селища, адже кошти доведеться розподіляти на всіх. Мешканці таких громад наполягають на створенні окремої громади.

Утворення ОТГ змінюють попередні адміністративні межі, які в свою чергу руйнують межі соціально-політичного впливу або економічної діяльності як окремих груп людей, так і громади в цілому.

Найочевидніше зазнати змін можуть:

  • орендарі земельних ділянок, яким доведеться повторно проходити тривалі складні бюрократичні процедури, для того, щоб отримати від влади земельну ділянку в оренду, у разі якщо земельна ділянка, яка перебуває в користуванні, буде розділена між різними ОТГ. 
  • місцеві бюджети, у разі, якщо центри податкових надходжень будуть розділені нерівномірно між ОТГ;
  • етнічно однорідне населення, яке може бути розділене та опинитися у різних ОТГ. Створення окремих територіальних громад може активізувати і етнічні невдоволення в громадах. Не виключено, що за прикладом Болгарії, яка висловилась проти поділу Болградського району на кілька громад, своє невдоволення поділом висловлять і угорці. Адже вони також виступають за утворення єдиної територіальної громади з центром в місті Берегово.
  • місцеві політичні та бізнесові еліти, які протягом попередніх років здобули прихильність місцевого населення, та вплив на органи місцевої влади, бо змінюючи структуру населення та утворюючи нові органи влади, їм доведеться знову працювати та вкладати ресурси для відновлення колишнього впливу.

Окремо варто звернути увагу на те, що в процесі реформи децентралізації  передбачається зміна власника земельних ділянок: земля із власності держави має перейти у власність місцевих громад. Але яких? Отже, в такому разі боротьба за межі також є боротьбою за ресурси. З 2021 року в Україні запрацює ринок землі, якою так само розпоряджатимуться територіальні громади. На Півдні України, де особливо чекають його запуску, наразі відбувається чи не найбільше протестів, оскільки агробізнесмени намагаються зробити усе, аби орендовані ними землі залишились в межах однієї територіальної громади. Реформа земельних відносин, попри необхідність має враховувати певні ризики. По своїй значущості земельні ресурси не менше за цінністю або навіть перевищують державне майно, в результаті приватизації якого з’явилися цілі імперії олігархів. Тому справедливість при приватизації землі, не можливість їх консолідації в руках олігархів, особливо російських, має не тільки завадити виникненню конфліктів між власниками землі та аграрними виробниками, а також між органами місцевого самоврядування та органами державної виконавчої влади.

Названі вище, та інші більш індивідуальні для кожної громади обставини, можуть стимулювати конфлікти різного рівня та інтенсивності. Місцеві еліти та місцеве населення загалом може чинити спротив та/або саботаж роботі місцевої влади новостворених ОТГ. При цьому, розуміючи, що зупинити загальнонаціональну реформу на місцях неможливо, боротьба частіше за все зміщується не стільки проти утворення ОТГ, як таких, скільки за утворення ОТГ у тих межах, які більше відповідатимуть інтересам тих чи інших учасників конфлікту.

Окремим негативним наслідком, який може виникнути як незалежно від названих вище конфліктів, так і бути похідним від них, варто назвати проблеми в процесі проведення місцевих виборів. Правила і процедури їх проведення передбачають масштабну і злагоджену підготовчу роботу щодо формування списків виборців, підготовки матеріально-технічної бази, що наразі може знаходитись у різних громадах, що існували до створення ОТГ на їхніх територіях. Тож у разі відсутності фінансових та людських ресурсів, суперечностей між представниками різних громад, конфліктів і недовіри між ними, великим ризиком стає підготовка і проведення місцевих виборів так, щоб усе відбулось в межах законодавства не створюючи підстав для масових судових позовів та скасування результатів виборів.

 

Матеріал підготовлено з використанням інформації, отриманої у січні – червні 2020 року в результаті спеціальної обробки відомостей отриманих із відкритих джерел (офіційних веб-сайтів органів державної та місцевої влади, підрозділів правоохоронних органів центрального та регіонального рівнів; їхніх профілів у соціальних мережах (twitter, facebook); українських електронних ЗМІ).

Матеріал також доступний у форматі pdf

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.