"СЕНСС" 3 Січня, 2024 Коментарів немає

Центр безпекових досліджень «СЕНСС» та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» продовжують співпрацю, розпочату у січні 2020 року. Її метою є реалізація спільних програм та заходів, проведення наукових досліджень з актуальних питань із залученням наукового потенціалу обох сторін. 

У рамках співпраці ділимося кращими науковими есе студентів-магістрів факультету соціології та права кафедри теорії та практики управілння, що були виконані в рамках вивчення навчальної дисципліни «Основи національної безпеки», викладачем якої є голова Керівної ради “СЕНСС” Вадим Черниш.

Однією із найкращих стала робота студентки 5-го курсу групи СУз-31мп Швець Галини на тему “Цифрова трансформація як фактор покращення національної безпеки України”. Нижче публікуємо текст цього есе*.

Цифрова трансформація як фактор покращення національної безпеки України

Вступ

Цифрова трансформація є одним з найважливіших та найактуальніших процесів сучасності, який впливає на всі сфери життя людства. Цифрові технології створюють нові можливості для розвитку економіки, освіти, медицини, культури, демократії та інших аспектів суспільства. Однак, разом з перевагами, цифрова трансформація також приносить нові виклики та загрози, особливо для національної безпеки. Кіберзагрози, кіберзлочинність, кібервійна, кібершпигунство, кібертероризм, кібератаки на критичну інфраструктуру, національну оборону, державне управління, виборчі системи, персональні дані громадян та інші цілі – це реальність, з якою доводиться стикатися Україні та іншим країнам світу в умовах цифрової ери.

Актуальність обговорення цифрової трансформації в контексті національної безпеки України визначається загостреними викликами та загрозами, що виникають в умовах глобалізації та високорозвинених технологій. Сучасний світ ставить перед державами нові завдання, пов’язані із забезпеченням кібербезпеки, використанням технологій у військовій сфері та захистом внутрішніх ресурсів. Тим самим, розгляд цифрової трансформації в контексті національної безпеки набуває стратегічного значення для України.

Тому, дослідження впливу цифрової трансформації на національну безпеку є дуже важливим та актуальним, адже від цього залежить стійкість та безпека держави та суспільства. Метою цього есе є аналіз основних переваг та викликів цифрової трансформації для національної безпеки України.

  1. Цифрова трансформація: від переваг до викликів

Цифрова трансформація є необхідною  умовою розвитку сучасного суспільства, яка впливає на всі його сфери та вимагає постійної адаптації та інновацій. Цифрова трансформація створює нові можливості для покращення якості життя, збільшення продуктивності, розширення доступу до інформації та знань, підвищення рівня освіченості та громадянської активності, формування відкритого та прозорого суспільства. Цифрова трансформація це не  лише  застосування технологій; вона включає зміну культури, яка проникає в усі сфери діяльності, та трансформацію в управлінні різними командами. Зменшення витрат (цифрова обробка документів, спрямована на загальну оптимізацію процесів), розподіл виробництва, підвищення продуктивності та ефективності, оперативне та ефективне прийняття рішень у реальному часі, збільшення екологічної сталості, виробництво екологічно безпечних товарів, скорочення термінів та витрат на розробку продукції, підвищення якості виробів та оперативна адаптація до змін ринкової кон’юнктури. Ці переваги цифрової трансформації — лише частина широкого спектру її можливостей.

Однак, цифрова трансформація також приносить з собою нові виклики та загрози, які потребують уважності та реагування. До них можна віднести:

  • Ризик втрати контролю над даними, їхньої крадіжки, маніпуляції, зловживання або використання в антигуманних цілях.
  • Ризик порушення прав та свобод людини, її приватності, гідності залежності від цифрових технологій.
  • Ризик зростання соціального відчуження, конфліктів, насильства, тероризму, злочинності, корупції, нестабільності.

Національна безпека України, як і будь-якої іншої держави, є пріоритетним завданням та відповідальністю державних органів, суспільства та кожного громадянина. Закон України “Про національну безпеку України” встановлює, що національна безпека України – це стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, який забезпечує стійкий розвиток України, її суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад. Отже, національна безпека є необхідною умовою для забезпечення прав та свобод людини, гармонійного розвитку суспільства та держави, а також для захисту національних інтересів від будь-яких загроз.

  1. Цифрова трансформація та кібербезпека

У сучасному цифровому середовищі, де технологічний прогрес рухається стрімко, національна безпека стає надзвичайно вразливою перед новими загрозами та викликами.

Цифрова трансформація  призводить до появи нових загроз. Однією з основних загроз є кібератаки, які можуть бути спрямовані на критичну інфраструктуру, владні системи або економічні структури. Зловмисники можуть використовувати різноманітні техніки, включаючи фішинг, атаки на інтернет-підключені пристрої, та використання шкідливих програм.

Крім того, зростає ймовірність кібершпигунства та кібертероризму, де групи або держави можуть використовувати цифрові канали для здійснення шпигунської діяльності або для терористичних цілей. Оскільки багато сфер життя стають все більше пов’язаними з цифровим середовищем, ці загрози стають більш серйозними та складними для виявлення та запобігання.

З метою протидії кіберзагрозам та забезпечення національної безпеки в умовах цифрової трансформації, сучасні методи та технології кіберзахисту відіграють вирішальну роль. Також важливим є розвиток кібербезпеки Збройних Сил України та відповідність їхніх зусиль новим формам атак та загрозам. Удосконалення кіберзахисту передбачає розробку технологій виявлення та відповіді на кібератаки в реальному часі, що вимагає постійного вдосконалення методів протидії кіберзагрозам.

Попередження кіберзагроз також включає в себе ефективну кібергігієну та навчання персоналу щодо кібербезпеки. Широкомасштабні кампанії навчань та тренінги забезпечують кінцевих користувачів та відповідальних фахівців необхідними знаннями та навичками для ефективного управління кіберзагрозами.

Таким чином, в контексті цифрової трансформації, національна безпека стає неперервним завданням, яке потребує вдосконалення та інноваційних рішень у галузі кібербезпеки. Застосування сучасних методів та технологій кіберзахисту виявляється критичним для забезпечення стійкості держави в умовах постійного розвитку цифрових технологій.

  1. Цифрова трансформація як інструмент управління кризами та надзвичайними ситуаціями

У контексті сучасної реальності, де світ зіткнувся зі зростаючими загрозами та ризиками, цифрова трансформація виступає важливим інструментом управління кризами та надзвичайними ситуаціями. Цифрова трансформація дозволяє використовувати великі обсяги даних та аналітику для прогнозування потенційних кризових ситуацій, визначення схем та трендів, що можуть свідчити про небезпеку або виникнення потенційно кризових ситуацій, та швидкого реагування на них. Наприклад, системи моніторингу в соціальних мережах можуть виявляти сигнали про можливі кризові ситуації та швидко реагувати на них. Управління кризовими ситуаціями також здійснюється за допомогою цифрових платформ та систем. Вони дозволяють реагувати на кризові ситуації в реальному часі, розподіляти ресурси та організовувати допомогу в умовах надзвичайних подій. Це може охоплювати відправлення автоматичних попереджень громадянам до організації рятувальних операцій та управління логістикою.

Одним з прикладів цифрової трансформації в управлінні кризами та надзвичайними ситуаціями можна назвати цифрові технології у боротьбі з пандемією. Пандемія COVID-19 виявилася великим викликом для національної безпеки України, але одночасно стала каталізатором для активізації цифрової трансформації в управлінні кризами та надзвичайними ситуаціями. Зокрема в контексті застосування системи “Дія. Здоров’я” та інших платформ, в управлінні пандемією та забезпеченні національної безпеки. Однією з ключових складових успішної боротьби з пандемією стало впровадження цифрових інструментів для моніторингу, контролю та інформування громадян. Система “Дія. Здоров’я” виявилася важливим інструментом у цьому процесі. Вона дозволила громадянам отримувати електронні медичні сертифікати про вакцинацію, тестування та одужання від COVID-19. Це не лише забезпечило легкість доступу до важливої інформації, але й сприяло створенню електронного та надійного механізму моніторингу захворюваності в реальному часі. Крім того, безкоштовні веб-ресурси щодо коронавірусу “COVID-19: моніторинг поширення коронавірусу в Україні” стали інструментом, який надавав громадськості та владі актуальну статистику та інформацію про поширення вірусу. Це дозволило приймати швидкі та обґрунтовані рішення щодо введення та послаблення карантинних обмежень, забезпечуючи оптимальний баланс між збереженням життів та підтримкою економіки.

Ще один приклад цифрової трансформації в управлінні кризами та надзвичайними ситуаціями: підвищення готовності до надзвичайних ситуацій. Екстренна служба “112” в Україні є прикладом успішної інтеграції цифрових технологій у систему екстреного реагування. Громадяни можуть одержувати допомогу швидше та ефективніше, завдяки можливості виклику екстрених служб за єдиним номером телефону.

Цифрова трансформація також сприяє підвищенню готовності до надзвичайних подій. Застосування технологій Інтернету речей (IoT) дозволяє створювати системи моніторингу та контролю, які автоматично збирають дані про стан інфраструктури, атмосферних явищ та інших факторів, що можуть вплинути на безпеку.

Симуляційні та тренувальні платформи, засновані на віртуальній реальності та інших цифрових технологіях, дозволяють тренувати персонал з реагування на різні надзвичайні ситуації без реального ризику. Це сприяє підвищенню ефективності та координації дій у надзвичайних ситуаціях.

Використання цифрових інструментів для реалізації планів евакуації, контролю за станом інфраструктури та організації допомоги дозволяє забезпечити оперативну та координаційну готовність у випадку надзвичайних ситуацій.

Отже, цифрова трансформація не лише допомагає прогнозувати та управляти кризовими ситуаціями, але й забезпечує засоби для підвищення готовності до надзвичайних подій, роблячи суспільство більш стійким  у вирішенні викликів.

  1. Цифрова трансформація та оборонна галузь

Цифрова трансформація надає військовій галузі нові інструменти та можливості, перетворюючи не лише технічні аспекти, але й стратегію національної оборони. Цифрова трансформація військово-прикладних технологій має кардинальний вплив на стратегію національної оборони. Використання автономних технологій дозволяє створювати більш ефективні та точні військові системи, що забезпечують перевагу в бойових умовах.

Дрони, наприклад, стали невід’ємною частиною військової стратегії, надаючи можливість для дистанційного розвідування, атак та навіть вантажоперевезення. Застосування аналітики великих обсягів даних у реальному часі дозволяє отримувати інформацію з бойового положення та приймати швидкі та інформовані рішення.

Кіберзахист також стає критичним аспектом оборонної стратегії. Зловмисники можуть спробувати здійснити кібератаки на військові мережі, тим самим порушуючи комунікації та завдаючи шкоду оборонним системам. У відповідь, цифрова трансформація в обороні включає розробку та впровадження потужних систем кіберзахисту для захисту важливих інформаційних ресурсів та мереж.

Цифрова трансформація також змінює парадигму військового керівництва та комунікацій. Військові використовують цифрові системи контролю, які дозволяють зібрати та аналізувати величезні обсяги даних про бойовий стан, розташування військових підрозділів та іншу інформацію в реальному часі. Це робить командування більш оперативним та гнучким у відповідь до ситуації на полі бою.

Застосування цифрових технологій для комунікацій розширює можливості військових операторів. Високошвидкісні та зашифровані мережі забезпечують безпечну та ефективну комунікацію між військовими підрозділами, а також забезпечують можливість обміну даними з іншими силами або союзниками в режимі реального часу.

Цифрові технології також дозволяють використовувати віртуальну реальність для тренування та симуляцій військових операцій, що робить навчання більш реалістичним та ефективним.

Отже, цифрова трансформація у військовій галузі переосмислює стратегію національної оборони, роблячи її більш адаптивною, інформованою та ефективною. Військові технології та цифрові системи контролю та комунікацій відіграють ключову роль у підвищенні потужностей та стійкості національного оборонного потенціалу.

У світі існує багато прикладів успішної цифрової трансформації у сферах безпеки, які можуть слугувати зразками для України.

Електронна система моніторингу та реагування на кіберзагрози. Наприклад, в США функціонує система EINSTEIN (Enhanced Intrusion Detection and Prevention System), яка дозволяє виявляти та блокувати кібератаки на федеральні урядові мережі за допомогою аналізу мережевого трафіку, застосування сигнатурних та аномальних правил, а також інтеграції з іншими системами кібербезпеки. Це дозволяє підвищити рівень захисту від кіберзлочинності, шпигунства, саботажу та інших кіберзагроз.

Сінгапур запустив ініціативу Smart Nation, яка дозволяє аналізувати та впливати на різні аспекти життя країни. Встановлено датчики та камери, які збирають дані про чистоту, транспорт, безпеку, здоров’я та інші сфери. Ці дані передаються до платформи Віртуальний Сінгапур, яка дозволяє моделювати та прогнозувати різні ситуації. Метою програми є покращення якості життя, ефективності державних послуг та інноваційного потенціалу приватного сектору.

  • Використання сучасних технологій для контролю за кордонами. Наприклад, система, яка найближчим часом буде запроваджена в промисловому режимі в Європейському Союзі ETIAS (European Travel Information and Authorisation System), яка дозволяє перевіряти інформацію про візових та безвізових громадян, які подорожують до ЄС, за допомогою електронної анкети та автоматичного зіставлення з різними базами даних, такими як Інтерпол,  Шенгенська інформаційна система тощо. Це дозволяє підвищити рівень безпеки на кордонах, запобігти нелегальній міграції, тероризму, злочинності та іншим загрозам. В Україні також впроваджено електронну чергу для перетину кордону водіями вантажівок, ця послуга дозволяє зареєструватись на сайті echerha.gov.ua або в мобільному застосунку “єЧерга” і отримати номер в електронній черзі. За допомогою цієї системи можна зменшити час очікування на кордоні, оптимізувати рух транспорту, забезпечити прозорість та контроль за процесом перетину кордону
  • Використання цифрових технологій для підвищення ефективності та якості медичної допомоги. Наприклад, в Естонії запущено проект My Health, який дозволяє громадянам отримувати доступ до своєї медичної історії, результатів аналізів, рецептів, призначень тощо за допомогою електронного особистого кабінету, а також користуватися різними електронними послугами, такими як онлайн-консультації, телемедицина, дистанційний моніторинг, превентивна діагностика тощо. Це дозволяє підвищити рівень доступності, зручності та якості медичної допомоги.
  • Прикладами успiшних проектiв цифровоï трансформaцiï в Україні, які сприяють національній безпеці в різних аспектах, є:
  • Економічна безпека: проекти, які покращують конкурентоспроможність, інноваційність, продуктивність, ефективність та прозорість економіки. Наприклад, Дія, ProZorro, E-data та інші.
  • Соціальна безпека: проекти, які покращують якість життя, доступність та якість освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та інших сфер соціального обслуговування. Наприклад, Дія City, E-health, E-school, E-малятко та інші.
  • Політична безпека: проекти, які покращують демократичність та включеність політичної системи. Наприклад, E-петиція, електронна консультація, E-декларація та інші.
  • Воєнна безпека: проекти, які покращують обороноздатність, бойову готовність, мобільність та захист Збройних Сил України. Наприклад, запуск кластеру оборонних технологій Brave1, Cyber Defence Centre of Excellence, створення Агентства оборонних технологій та інші.
  • Інформаційна безпека: проекти, які покращують захист критичної інформаційної інфраструктури, протидію кібератакам, громадянську освiту з питань кiбербезпеки. Наприклад, Cyberpolice of Ukraine, волонтерська інііціатива StopFake.org та інші.
  1. Виклики та загрози для національної безпеки України в умовах цифрової ери

Кібератаки, які мають на меті паралізувати важливі сектори та інфраструктури України, такі як енергетика, транспорт, фінанси, комунікації, охорона здоров’я, освіта тощо, а також підривати довіру до державних органів та маніпулювати громадською думкою. За даними Держспецзв’язку, в 2022 році в Україні було зареєстровано понад 2194 тисяч кіберінцидентів, з яких близько 40% були спрямовані на державні органи. Найвідомішими прикладами кібератак на Україну є атака на енергетичну систему в 2015 році, яка призвела до відключення електроенергії в декількох областях, та атака за допомогою шкідливого програмного забезпечення NotPetya в 2017 році, яка зашкодила більш ніж третині банківських установ атакувала уряд, енергетичні компанії.

Корупція, яка підриває державну владу, економіку, правосуддя, соціальну сферу та демократичні інститути, а також сприяє розкраданню бюджетних коштів, зловживанню владою, недотриманню законів, нерівності, бідності та соціальному невдоволенню. За даними Transparency International, Україна посідає 116 місце з 180 країн за індексом сприйняття корупції в 2022 році, маючи 33 бали з 100 можливих. За даними Міністерства економіки, рівень тіньової економіки в Україні станом на 2021 рік становить близько 32% ВВП.

Екологічні кризи, які загрожують здоров’ю та життю людей, а також природним ресурсам та біорізноманіттю України, такі як забруднення повітря, води та ґрунту, зміна клімату, пожежі, повені, сміттєва проблема, радіаційне забруднення тощо. За даними Міністерства екології та природних ресурсів України, Україна щороку виробляє близько 11 мільйонів тон сміття, з яких лише 3% переробляються, а решта зберігається на звалищах, які займають понад 8 тисяч гектарів землі, а також спричиняють пожежі, забруднення ґрунту та підземних вод. За даними Державної служби статистики України, Україна є однією з найбільш радіоактивно забруднених країн у світі через наслідки аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році, яка зачепила близько 8,5 мільйонів осіб.

  1. Цифрова трансформація як стратегічний інструмент

Цифрова трансформація – це не просто впровадження окремих цифрових технологій, а цілісний процес зміни організаційної культури, бізнес-моделей, процесів, продуктів, послуг, даних, співробітництва та взаємодії з клієнтами, партнерами та суспільством. Цифрова трансформація вимагає стратегічного підходу, який базується на аналізі потреб, можливостей, ризиків та очікувань від цифрових ініціатив, а також на визначенні відповідальності, ресурсів, партнерів, стандартів, показників та механізмів моніторингу та оцінки результатів. Цифрова трансформація є стратегічним інструментом для покращення національної безпеки України, оскільки вона дозволяє:

  • Підвищити ефективність і якість державного управління та надання послуг за допомогою цифрових платформ, порталів, мобільних додатків, чат-ботів, штучного інтелекту та інших інструментів зручності та доступності, які допомагають громадянам та бізнесу отримувати необхідну інформацію, документи, дозволи, консультації тощо в онлайн-режимі, без черг, хабарів та зайвих витрат часу та грошей. Наприклад, Одним з нових інструментів вимірювання рівня цифрової трансформації в Україні є Індекс цифрової трансформації регіонів України (ІЦТР), який запроваджено Міністерством цифрової трансформації України за підтримки швейцарсько-української програми EGAP. Цей індекс дозволяє оцінювати та покращувати стан цифрового розвитку та стійкості територіальних громад України за п’ятьма категоріями: цифрова економіка, послуги, інфраструктура, навички та цифровізація в органах місцевого самоврядування. Це сприятиме визначенню пріоритетних напрямків цифрового розвитку, системному впровадженню інструментів е-урядування, е-комерції, залученню інвестицій та розвитку цифрових послуг в громадах.
  • Зменшити корупцію, бюрократію та зловживання владою за допомогою електронних документів, підписів, реєстрів, тендерів, декларацій та інших механізмів контролю та відстеження, які забезпечують прозорість, відкритість, відповідальність та підзвітність державних органів, службовців та посадовців, а також запобігають розкраданню бюджетних коштів, фальсифікації документів, незаконному впливу та іншим формам корупційної діяльності. Наприклад, в Україні запущено проект ProZorro, який дозволяє проводити електронні тендери на закупівлю товарів, робіт та послуг для державних потреб, а також контролювати їх виконання за допомогою відкритих даних, які доступні для громадського контролю та аналізу.
  • Зміцнити обороноздатність та безпеку за допомогою цифрових систем управління, зв’язку, розвідки, кіберзахисту, кібератаки, дронів, супутників, біометрії та інших технологій військової та цивільної сфери, які дозволяють підвищити реактивність, адаптивність сил безпеки, а також забезпечити ефективну протидію та запобігання військовим та кібернетичним атакам, які загрожують територіальній цілісності та суверенітету України. Наприклад, в Україні розроблено та впроваджено Проєкт USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України», який дозволяє виявляти, аналізувати, локалізувати та ліквідовувати кіберінциденти, які стосуються об’єктів критичної інфраструктури, таких як енергетика, транспорт, фінанси, комунікації тощо, а також координувати дії між різними суб’єктами кібербезпеки, такими як Національний банк, Міністерство оборони, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації тощо.
  • Забезпечити енергетичну незалежність та екологічну стійкість за допомогою цифрових технологій для виробництва, передачі, зберігання, розподілу та споживання відновлюваної енергії, а також для моніторингу, прогнозування, запобігання та ліквідації екологічних загроз та катастроф, які загрожують природним ресурсам та біорізноманіттю України. Наприклад, ДТЕК має наміри відновити та модернізувати енергетичну мережу в районах, які постраждали від війни, за допомогою новітніх цифрових технологій. Компанія хоче створити «розумну» електромережу Smart Grid, яка буде більш стійкою, ефективною, гнучкою та екологічною. Така мережа дозволить краще інтегрувати відновлювані джерела енергії, залучати споживачів до участі в енергетичному ринку, моделювати та прогнозувати поведінку мережі, а також швидко реагувати на надзвичайні ситуації. 

Цифрова трансформація в Україні стикається з низкою викликів та перешкод, проте вона також відкриває широкі перспективи для розвитку та вдосконалення суспільства.

Висновок

У результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що цифрова трансформація в Україні має значущий вплив на національну безпеку, відкриваючи нові можливості та ставлячи перед собою виклики. Цифрові технології стають ключовим фактором у зміцненні обороноздатності та розвитку сучасної інфраструктури, але водночас вони також вносять нові загрози, пов’язані з кібербезпекою та конфіденційністю.

Вирішення викликів, пов’язаних з цифровою трансформацією, вимагає комплексного підходу, що включає в себе співпрацю між державним та приватним секторами, розвиток кіберзахисту та підвищення рівня цифрової грамотності серед населення.

Рекомендації для подальшого розвитку цифрових технологій з метою зміцнення національної безпеки в Україні включають:

  1. Удосконалення кіберзахисту: Розвиток та впровадження сучасних методів кіберзахисту, включаючи системи виявлення та відповіді на інциденти, для ефективного протистояння кіберзагрозам.
  2. Зміцнення кібергігієни: Проведення постійної роботи з підвищення рівня цифрової грамотності серед населення, бізнес-спільноти та державних служб.
  3. Розвиток інноваційного екосистеми: Створення сприятливого середовища для інновацій та підтримка цифрових стартапів для посилення конкурентоспроможності національного господарства.
  4. Вдосконалення правової бази: Активна участь у розробці та вдосконаленні законів, які регулюють цифрову трансформацію та забезпечують захист прав та свобод громадян.
  5. Міжнародна співпраця: Зміцнення співпраці з іншими країнами у сфері кібербезпеки та обміну інформацією для ефективного протидії глобальним кіберзагрозам.

 

*У цій публікації відображено винятково точку зору автора.

Джерело фото: Фонд Східна Європа.