Річна конференція проекту “Підтримка України у протидії ризикам розповсюдження стрілецької зброї та легкого озброєння внаслідок агресивної війни росії” відбулася 7 та 8 листопада в Навчально-науковому інституті права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захід був організований Центром безпекових досліджень «CEНСС» та Small Arms Survey.
Під час конференції були представлені напрацювання експертів професійної мережі проєкту за поточний рік. Всі вони стосувалися різних аспектів протидії розповсюдженню незаконної зброї.
На початку першого дня роботи з вітальним словом до присутніх звернулися Голова Керівної Ради Центру безпекових досліджень «CEНСС» Вадим Черниш та директор Small Arms Survey Марк Даунс. Про те, як у світовій практиці окреслюють поняття стрілецької зброї та легкого озброєння, розповіла асоційована дослідниця Small Arms Survey Алін Шабан. Про практику правового регулювання питань володіння та обігу стрілецької зброї та легкого озброєння в ЄС та Україні повідомила присутнім виконавчий директор Центру безпекових досліджень «CEНСС» Вікторія Вороніна.
Кількість учасників не обмежувалася присутніми в аудиторії. До участі в конференції онлайн доєднувалися провідні фахівці та дослідники. Так, Нільс Дюке, директор Фламандського інституту миру (Бельгія), розповів про взаємопов’язані загрози торгівлі вогнепальною зброєю та наркотиками.
Родзинкою першого дня роботи стали виступи переможців конкурсу студентських есе з теми “Право на вільне володіння та носіння вогнепальної зброї: чи виграє українське суспільство”. Чотирьох молодих дослідників — переможців конкурсу нагородили грамотами та грошовими подарунками. Висловлені в есе аргументи студентів не залишили байдужою аудиторію фахівців — лунали запитання та розвивалися дискусії.
Один із активних учасників обговорення к.ю.н. (кафедра конституційного права ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка) Богдан Бондаренко, який брав участь у відсічі ворожій агресії з перших днів повномасштабного вторгнення, підготував власну доповідь “Володіння й носіння зброї: висновки 2022 року”. Він проаналізував переваги й недоліки тактики протидії ворогу в перші дні спротиву. Один із висновків, якого дійшов дослідник — у багатьох випадках підрозділам українських воїнів, більшість із яких ще вчора були цивільними, бракувало координації. Тому й сьогодні надзвичайно актуальним є навчання населення базовим правилам поводження зі зброєю. Також він висловив занепокоєння кількістю неконтрольованої зброї, яка може потрапляти в тилові області, адже встановлені обмеження, на його думку, діють не ефективно.
Завершився перший день конференції дискусією після доповіді доцента кафедри конституційного права ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка Олександра Москалюка на тему “Право на повстання та роль зброї у його реалізації”. Вадим Черниш, зокрема, нагадав і про український досвід повстання проти тиранії — коли влада перейшла межу й знехтувала правами та свободами громадян. Тоді, під час Революції Гідності, суспільство не мало інших засобів боротьби, які є у розвинених демократичних країнах, як-от верховенство права. В той же час, як відзначили учасники дискусії, такі дії завжди несуть загрозу замкнутого кола насильства.
Другий день роботи учасники конференції, експерти та гості провели не менш плідно. До участі в дискусіях долучились представники органів влади: Військова служба правопорядку, Служба безпеки України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України. Також в конференції взяли участь міжнародні партнери: представники посольств Фінляндії, Ірландії, Канади та організацій Norweigian People`s Aid, UNODC, EUAM.
Вікторія Вороніна розповіла про результати реалізації Проекту у 2024 році. Потім було представлено кілька досліджень, над якими працювали експерти професійної мережі.
“Діяльність Національної поліції України у сфері протидії незаконному обігу стрілецької та легкої зброї: основні проблеми та шляхи вирішення” — доповідь про цей дослідницький проєкт представила Ольга Мердова, завідувачка кафедри адміністративно-правових дисциплін Донецького держуніверситету внутрішніх справ. У ході цього дослідження було опитано 16 тисяч 216 поліцейських. У своїх відповідях вони, зокрема, оцінювали рівень загроз від розповсюдження незаконної зброї та пропонували варіанти вирішення проблемних питань у цій сфері.
Дослідження дуже зацікавило учасників конференції, в його обговоренні взяли участь представники кримінального блоку Національної поліції України, представник Державної прикордонної служби, експерти, юристи та науковці. На думку Ольги Мердової, на відміну від традиційної статистики, яку ведуть правоохоронці в контексті протидії розповсюдженню зброї, такий підхід дав змогу почути думки та пропозиції поліцейських, які десятиліттями працюють у цій сфері. До речі, більшість опитаних (66 відсотків) акцентували на недостатності повноважень правоохоронців під час протидії розповсюдженню зброї, також висловили бажання підвищити кваліфікацію та обізнаність щодо сучасних зразків зброї та методів їх виявлення.
Ще одне дослідження, яке проводилося в рамках Проєкту, стосувалося розуміння загроз, які несе незаконна зброя в громади. Вікторія Вороніна, виконавчий директор СЕНСС та голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень Анна Колохіна, представили дослідження “Сприйняття проблеми незаконного обігу зброї у громадах, роль органів місцевого самоврядування у протидії незаконному обігу та використання зброї”. Наголошувалося, що керівництво громад не завжди на належному рівні розуміє важливість роботи в згаданому напрямку. Були наведені приклади, коли незаконна зброя несла загрозу жителям громад. Також проаналізовано, як органи місцевого самоврядування спільно з правоохоронцями реагували на такі загрози.
Учасником дискусії в рамках проекту підтримки України у протидії ризикам розповсюдження стрілецької зброї в умовах повномасштабної війни з росією став і народний депутат України, член Комітету державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради Олег Дунда. Він спрогнозував, що «після завершення гарячої фази війни в Україні буде безліч стволів незаконної зброї та людей, які вміють нею користуватися. Тож потрібно працювати над програмою викупу зброї в населення.»
Презентацію дослідження “Судова практика розгляду кримінальних проваджень за фактами незаконного використання стрілецької зброї та легкого озброєння за період 2022-2023” представила учасникам заходу Надія Стефанів, голова Української асоціації жінок-суддів. Вона проаналізувала судову практику за цим напрямком, з’ясувала кількість та види ухвалених рішень за роки повномасштабного вторгнення. Зокрема призначені покарання та види зброї, що фігурували під час судових процесів, подальшу долю цієї зброї. Надія Стефанів відзначила динаміку зростання таких справ (3921 вирок протягом 2022 року та 5464 — протягом 2023 року). Також учасників дискусії зацікавила тема повернення вилученої за рішенням суду зброї до підрозділів ЗСУ.
Презентація дослідження “Проблеми правового регулювання застосування зброї під час національного опору російській агресії проти України” стало темою презентації Івана Дороніна, завідувача лабораторії права національної та міжнародної безпеки Інституту інформації, безпеки та права Національної академії правових наук України. Це дослідження теж не залишило аудиторію байдужою. Зокрема дискутували про правові аспекти діяльності добровольчих формувань територіальної громади (ДФТГ) — воєнізованих підрозділів, сформованих на добровільній основі з громадян України.
На завершення Вадим Черниш подякував учасникам конференції та міжнародним організаціям, які допомагають вирішити проблему розповсюдження незаконної зброї в Україні. Він наголосив, що чимало проблем у цій сфері потребують уваги влади та напрацювання нових правових механізмів.
