4 листопада СЕНСС та Косовський центр безпекових досліджень організували спільний воркшоп. До участі у ньому долучилися викладачі та студенти гуманітарних факультетів чотирьох провідних столичних вузів: КНУ імені Т.Шевченка, КПІ імені Сікорського, НУ «Києво-Могилянська академія» та НАУ.
Серед тем, які обговорили учасники воркшопу, стала тема розбудови миру. Модерувала обговорення Ілона Хмельова, секретар Ради економічної безпеки України, керівниця міжнародної адвокації Фонду «Східна Європа». А спікером була дослідниця Косовського центру безпекових досліджень, доктор Аделіна Хасані.
Під час свого виступу пані Аделіна розповіла про те, що у 2011 році Міжнародний суд в Гаазі підтвердив своїм рішенням право Косово проголосити свою незалежність. Таким способом право на створення своєї держави не отримувала жодна країна світу. Після цього новостворена держава почала вести у Брюсселі технічний діалог з Сербією. Цей діалог був схожий на той, який відбувався в Німеччині відразу після Другої світової війни. Тобто обговорювались технічні деталі, пов’язані з утворенням держави, її взаємовідносинами з іншими державами, і, зокрема, із Сербією. Далі у 2013 році почався політичний діалог. Це був складніший процес, пов’язаний із визнанням Сербією Косово як держави.
Крім усього іншого, у Косово були претензії до сербів через скоєння ними під час війни цілого ряду злочинів, зокрема сексуального насильства. Підсумовуючи інформацію пані Аделіни Хасані, модераторка Ілона Хмельова зауважила щодо цього: «Що стосується воєнних злочинів, які траплялися в Косово, нам є чому повчитися і зробити відповідні висновки. Воєнні злочини, які б вони не були, не мають строків давності. Ніколи не буде пізно, щоб притягнути когось до відповідальності. Але ми можемо втратити час, коли нам необхідно зібрати докази, які будуть ключовими у майбутніх процесах. Приклад Косово нам показує, що збір доказів є дуже важливим процесом. В Україні, як і в Косово, громадські організації відіграють велику роль у зборі цих доказів, у роботі з жертвами насилля, жертвами злочинів. На жаль, ми також бачимо, що держава робить в цьому плані недостатньо», – підсумувала експертка.
Також цікавою вважає українська експертка про рішення Міжнародного Суду ООН у Гаазі щодо Косово. Так, Путін і росія в цілому посилається на кейс Косово, аби виправдати свою агресію, і, зокрема, анексію Криму. Але при цьому це рішення міжнародного суду в Гаазі, про яке розповідала пані Аделіна, росія ніколи не визнавала. У міжнародному праві є принцип, за яким ти не можеш посилатися на ситуацію, правомірність якої ти не визнаєш сам. А росія це робить.
