"СЕНСС" 17 Травня, 2024 Коментарів немає

«Французький державний діяч граф Мірабо якось сказав про тодішню Пруссію, що це “не держава, яка має армію, а армія, яка завоювала націю”. Трохи іронізуючи, можемо застосувати це твердження до ситуації в сучасній Росії, змінивши його таким чином: Росія – це не держава, яка має службу безпеки; це служба безпеки, яка керує нацією. Російська Федерація як спадкоємиця Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), перейняла чимало від останньої з точки зору інструментів і засобів, які використовуються її службою безпеки – Федеральною службою безпеки або ФСБ (Федеральная служба безопасности).

Незважаючи на формальне проголошення демократії, Росія зберегла багато “передових практик” СРСР в управлінні державою, які не можна вважати справді демократичними.»

Так починається стаття Вадима Черниша, голови Керівної ради СЕНСС, опублікована в журналі Strategic Security (Global and national security institute University of South Florida USA). У ній йдеться про результати дослідження, яке доводить, що російське ФСБ досі використовує інструменти і методи свого попередника КДБ, таємно призначаючи своїх офіцерів у цивільні органи виконавчої влади держави і суб’єкти федерації для посилення контролю над ними.

«Існує презумпція, що Федеральна служба безпеки (Федеральная служба безопасности) (ФСБ) Російської Федерації має значний вплив на виконавчу владу в Росії. Враховуючи надмірну засекреченість російських органів безпеки та розвідки, дослідити їхню діяльність непросто. Щоб довести або спростувати таку презумпцію, у цій статті ми розглянемо документи Комітету державної безпеки (Комитет государственной безопасности) (КДБ), які регулюють використання співробітників під прикриттям, що працюють в органах виконавчої влади СРСР. Також буде розглянута інформація з відкритих джерел про аналогічну діяльність Федеральної служби безпеки Росії та чинний законодавчий мандат останньої на роботу в манері КДБ. На основі аналізу та порівняння цієї інформації буде зроблено висновок про здатність ФСБ впливати на виконавчу владу через апарат прикомандированих співробітників.»

Більше деталей про результати дослідження – у статті Вадима Черниша англійською мовою, яка знаходиться за посиланням: https://digitalcommons.usf.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2164&context=jss 

 

Джерело фото: Українська Правда