Центр безпекових досліджень CENSS проаналізував російську інформаційну операцію, що розгорнулася в Telegram після вибуху у місті Вишневе Київської області 6 липня 2026 року.
Дослідження показало, що реальний російський удар по складу боєприпасів був майже миттєво використаний як основа для масштабної кампанії дезінформації. Центральним став наратив про нібито зберігання на об’єкті «уранових боєприпасів» та загрозу «радіоактивного забруднення», хоча жодних підтверджень цьому не існувало.
У ході дослідження було проаналізовано понад 400 Telegram-каналів. До фінального аналізу увійшов масив із 31 каналу, які сформували так зване «уранове» ядро кампанії. Загалом зафіксовано 37 ключових публікацій, що сумарно набрали понад один мільйон переглядів лише за період 6–9 липня.
Аналіз показав, що кампанія мала характерну для російських інформаційних операцій структуру. Спочатку неправдивий наратив публікували великі інформаційні ресурси, після чого його протягом кількох хвилин починали масово копіювати десятки інших каналів. Наступні хвилі ретрансляції створювали ефект масовості та підтримували присутність теми в інформаційному просторі.
Окрему увагу дослідники приділили ознакам координації. Декілька ознак компанії вказують на організований, а не органічний характер поширення інформації. Найімовірніше, йдеться про скоординоване поширення за спільними інформаційними вказівками, а не про централізоване адміністрування.
Кампанія також не обмежувалася російською аудиторією. До поширення були залучені Telegram-канали, аудиторія яких знаходиться за межами Росії. Мовиться про спробу максимально розширити охоплення та проникнення наративів за межі російського інформаційного простору.
За оцінкою CENSS, українська реакція на інформаційну атаку виявилася запізнілою та несистемною. Окремі спростування з боку державних органів не сформували єдиної інформаційної позиції у перші години після події, що дозволило російським наративам закріпитися в інформаційному середовищі.
Результати дослідження підтверджують, що сучасні інформаційні операції дедалі частіше будуються навколо реальних подій, до яких швидко додаються вигадані або маніпулятивні деталі, покликані викликати страх, недовіру до державних інституцій та перекласти відповідальність за наслідки російських ударів на Україну та її міжнародних партнерів.
CENSS рекомендує розробити механізми швидкої кризової комунікації у перші години після подібних інцидентів, а також посилити моніторинг ключових російських Telegram-каналів, які регулярно виступають першоджерелами масштабних дезінформаційних кампаній.
Аналітична записка: Російська кампанія дезінформації «Радіаційне забруднення» після вибуху поблизу Києва
Джерело фото: Українська правда