Окрім інтересів особистісних, існують ще й національні інтереси, до яких відноситься державний суверенітет, територіальна цілісність, демократичний конституційний лад, безпечні умови життєдіяльності громадян тощо. Хто їх має захищати? Одні вважають, що це справа виключно спеціально створених із цією метою державних органів. Інші ж упевнені, що громадяни також мають право і повинні брати участь у цьому процесі.
Як створити єдину комплексну державну політику щодо зброї в Україні: покроковий «рецепт» від СЕНСС
За оцінками МВС після закінчення російсько-української війни орієнтовно до 3 мільйонів одиниць зброї може опинитися у володінні громадян (Національна поліція України, 2023). У контексті цієї інформації постає питання: а чи є в Україні комплексна політика щодо зброї? І якщо немає, то чи потрібна вона?
Вадим Черниш: «Росія – це не держава, яка має службу безпеки; це служба безпеки, яка керує нацією»
«Французький державний діяч граф Мірабо якось сказав про тодішню Пруссію, що це “не держава, яка має армію, а армія, яка завоювала націю”. Трохи іронізуючи, можемо застосувати це твердження до ситуації в сучасній Росії, змінивши його таким чином: Росія – це не держава, яка має службу безпеки; це служба безпеки, яка керує нацією. Російська Федерація як спадкоємиця Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), перейняла чимало від останньої з точки зору інструментів і засобів, які використовуються її службою безпеки – Федеральною службою безпеки або ФСБ (Федеральная служба безопасности). Детальніше
Вадим Черниш: «Практика прикомандирування співробітників спецслужб існувала не лише в СРСР та РФ, але і в нових незалежних державах».
Практика прикомандирування співробітників спецслужб існувала не лише в СРСР та РФ, але і в нових незалежних державах. Про це в своїй дослідницькій статті зазначає Голова СЕНСС Вадим Черниш. Стаття опублікована в журналі Strategic Security (Global and national security institute University of South Florida USA). Детальніше