У 2026 році СЕНСС започаткував новий аналітичний напрямок, присвячений огляду безпекової ситуації на території Придністровського регіону Республіки Молдова. Щомісячно ми публікуємо дайджести з ключовими спостереженнями у військовій, економічній та соціальній сферах, а також відстежуємо суспільні настрої у регіоні, який вже десятки років де-факто контролюється російською федерацією. Ми продовжуємо публікацію цих оглядів — до вашої уваги дайджест за червень 2026 року.
- Ключові спостереження
У червні 2026 року поглибилася фінансова криза у так званій Придністровській Молдовській Республіці. 17 червня де-факто керівництво так званої ПМР продовжило режим надзвичайного економічного становища до 17 липня, пояснюючи це незмінною ситуацією в економіці та неврегульованістю газових поставок.
Конфлікт між Тирасполем і Кишиневом перейшов у економіко-адміністративну площину. Кишинів продовжує просування Фонду конвергенції, роблячи на нього ставку як на механізм реінтеграції, а Тирасполь використовував фонд «Разом» («Вместе») для покриття соціальних видатків і стабілізації внутрішньої ситуації.
24 червня Законодавча пропозиція щодо об’єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи. Тепер проєкт про об’єднання з Молдовою надходить до румунського Сенату, який ухвалить остаточне рішення. Можливе об’єднання Молдови та Румунії загострює питання виведення Оперативної Групи російських Військ у Придністров’ї’.
На даний момент безпекова ситуація залишається стабільною, проте в Зоні безпеки фіксувалися проблеми з незаконними постами, перевірками та обмеженням пересування, на що 18 червня вказала молдовська делегація в Об’єднаній контрольній комісії.
- Головна тема місяця
Головна тема червня — криза бюджету Придністров’я. Тирасполь намагається замінити нормальне бюджетне фінансування мобілізаційними фондами.
Створений владою так званої ПМР фонд «Разом» («Вместе) став фактично антикризовим соціальним гаманцем Тирасполя. Станом на 29 червня фонд зібрав 146,6 млн рублів; найбільші внески зробили «Шериф» — 100 млн, Придністровський Сбербанк — 15 млн, Ексімбанк — 10 млн, Інтерднестрком — 7 млн. Водночас уже було витрачено понад 74,5 млн рублів, насамперед на соціальні пенсії, допомоги та медико-фармацевтичну продукцію.
- Огляд ситуації за ключовими напрямами
3.1. Інтеграційні процеси
Кишинів у червні просував реінтеграцію через Фонд конвергенції та міжнародну підтримку. 24 червня Валеріу Ківерь заявив, що Молдова запросила делегацію Тирасполя на зустріч у форматі «1+1» наприкінці липня, щоб пояснити механізм роботи фонду.
22 червня в декларації саміту ЄС–Молдова Брюссель підтвердив підтримку суверенітету Молдови, закликав Росію вивести війська й боєприпаси з Придністровського регіону та підтримав поступову конвергенцію двох берегів.
24 червня Законодавча пропозиція щодо об’єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи. Законодавча ініціатива, подана до нижньої палати парламенту депутатами від ультраправої партії S.O.S. România 14 квітня, вважається схваленою після закінчення 45-денного терміну, оскільки законодавці не ініціювали дебатів чи остаточного голосування щодо неї. Тепер проєкт про об’єднання з Молдовою надходить до румунського Сенату, який ухвалить остаточне рішення.
25 червня Ківерь обговорював поступову мультисекторальну реінтеграцію регіону з представником США та наголошував на підтримці жителів лівобережжя через проєкти реінтеграції й Фонд конвергенції.
Рішення румунського Сенату щодо об’єднання Молдови та Румунії може стати геймченджером ситуації у регіоні.
Лідери де-факто Придністровського регіону Республіки Молдова намагаються посилити кроки по збереженню ідентичності так званого «придністровського народу». Зокрема, «Історію Придністров’я» почнуть викладати з п’ятого класу замість шостого. Новий курс додадуть до програми п’ятикласників вже з 1 вересня 2026 року.
3.2. Безпекова та військова ситуація
Прямих ознак військової ескалації в червні не зафіксовано, однак у Зоні безпеки зберігалися системні проблеми. 18 червня молдовська делегація в ОКК заявила про незаконні пости придністровських структур на дорогах, зупинки, реєстрацію й огляди громадян, а також про перешкоди для журналістів з правого берега. Молдова наполягає на аналізі діяльності придністровських структур у Зоні безпеки за участі ОБСЄ та України, а також на неприпустимості присутності так званих «прикордонників» у цій зоні.
Нагадаємо, ОКК (Об’єднана контрольна комісія) — це спільний орган, створений після припинення бойових дій у Придністров’ї для контролю за виконанням угоди про припинення вогню та підтримання режиму безпеки в Зоні безпеки вздовж Дністра. Комісію було засновано відповідно до угоди між Молдовою та Росією від 21 липня 1992 року. В ОКК входять представники Молдови, російської федерації та так званої ПМР.
3.3. Енергетика та економіка
Економічна ситуація залишалася головним джерелом напруги. Схему постачання газу до Придністров’я продовжили до кінця 2026 року, але Кишинів паралельно обговорював збільшення обов’язкових запасів газу для регіону.
Тирасполь змушений вдаватися до економії бюджету. Упродовж місяця повідомлялося про відключення вуличного освітлення в Тирасполі, Бендерах, Рибниці, Дністровську та Дубоссарах.
Фінансова криза також проявлялася у виплатах бюджетникам: з березня зарплати видають частинами, а в червні стало відомо, що відпускні вчителям також виплачуватимуть поетапно.
3.4. Соціальна ситуація та громадські настрої
Соціальна ситуація погіршувалася. Основними факторами стали затримки та дроблення виплат, скорочення комунальних послуг. Фонд «Разом» («Вместе») спрямовує кошти лише на базові соціальні потреби — пенсії, допомоги, медикаменти, харчування й утримання соціальних установ.
Житлова проблема загострилася. Так звана верховна рада ПМР розглядала пакет законопроєктів про можливість залишати випускників у гуртожитках після розподілу, адже частина молоді не може самостійно оплачувати житло. Підписання договорів про житлові сертифікати для молодих сімей у 2026 році були призупинені.
3.5. Кримінал, тіньова економіка, міграція
Зростає міграційна напруга між Тирасполем і Кишиневом. 4 червня було опубліковано Указ про промульгацію та новий закон про режим іноземців із держав, які не входять до ЄС, що знаходяться на території Республіки Молдова. Положення набудуть чинності 1 червня 2027 року. Для жителів Придністров’я, які не є громадянами Республіки Молдова, впроваджується спеціальний правовий режим, який врегулює їхнє постійне або тимчасове перебування на території решти Молдови.
З початку 2026 року Молдова оголосила небажаними 85 іноземців; лише за травень список зріс на 9 осіб, зокрема на тлі повідомлень про розширення списку військових ОГРВ, яким заборонили в’їзд.
3.6. Політична ситуація
Політично червень характеризувався конкуренцією двох наративів: Кишинів говорив про конвергенцію й підтримку населення, Тирасполь — про виживання, єдність і зовнішній тиск.
Російська федерація оголосила наміри перенести «Русский дом» з Кишинева до Тирасполя. 4 червня спікер парламенту Молдови Ігор Гросу назвав це провокацією Росії та пов’язав із підготовкою Москви до виборчих і політичних операцій.
24 червня уряд Молдови призначив Романа Рошку державним секретарем з питань реінтеграції. Роман Рошка у березні 2024 року був обраний головою Спеціальної парламентської комісії з моніторингу та парламентського контролю політичних досягнень у процесі реінтеграції Республіки Молдова. У липні 2025 року, Рошка було призначено віце-прем’єром реінтеграції. Своїми пріоритетами він назвав «зближення громад з обох берегів Дністра, зміцнення довіри та виявлення життєздатних рішень щодо реінтеграції, адаптованих до сучасних реалій».
- Ризики та стримуючі фактори
Головний ризик — поглиблення російського інформаційно-політичного впливу через тему громадянства, «Русского дома», проросійських мереж і символічної мобілізації. Реакція Кишинева на можливе перенесення «Русского дома» у Тирасполь показує, що такі кроки сприймаються як частина ширшої гібридної кампанії.
Москва намагатиметься скористатися бюджетною кризою у Придністровському Регіоні Республіки Молдови. Імовірно, Кремль бачить загрозою падіння легітимності де-факто влади Тирасполя у очах своїх громадян через неможливість виконати фінансові зобов’язання.
Стабілізуючим фактором на який може намагатися вплинути росія є відсутність прямої військової ескалації. Факторами стримування є міжнародна підтримка Молдови та залучення ОБСЄ. Фактично, Кишинів має шанс показати себе гарантом соціальної стабільності для Лівого берега Дністра.
- Короткий прогноз
У липні 2026 року влада так званої ПМР буде намагатися зберегти стабільність, проте ресурсів для цього стає все менше. Запуск Молдовою практичного механізму Фонду конвергенції може ослабити Тирасполь.
Голосування у Сенаті Румунії щодо законопроєкту про приєднання може суттєво змінити ситуацію в регіоні.
Джерела та обмеження
Аналіз ґрунтується на відкритих офіційних заявах, матеріалах регіональних і міжнародних медіа, повідомленнях міжнародних організацій та експертних оцінках. Дані можуть бути неповними або суперечливими. Текст відображає аналітичну інтерпретацію автора і не є прогнозом чи позицією будь-якої державної або міжнародної інституції.
Джерело фото: DW/S. Ciochina