Виступаючи на Форумі “Women, Peace Security. Rethinking Security” в Косово, виконавчий директор СЕНСС Вікторія Вороніна, подякувала народу Косово, уряду та президенту за підтримку України: “Санкційна підтримка, військова допомога, підтримка у навчанні наших військових, підтримка у навчанні з розмінування, допомога українським біженцям. Це дуже важливо для нашої країни, і дякую за це. У вас невелика територія, але у вас великі серця”.
Переходячи до теми панельної дискусії “Нові напрямки для порядку денного” Жінки, Мир, Безпека” Вікторія Вороніна зосередилась на питаннях стратегічного характеру щодо ролі жінок у сфері безпеки:
Концепція “Жінки, Мир, Безпека” та резолюції, їх редакції або деякі рекомендації фактично містять різну інформацію щодо безпеки людини, особистої безпеки та відповідні наслідки різного контексту.
В Україні немає постконфліктного періоду, про який багато йдеться в резолюції 1325, у нас є триваюча війна з різними ситуаціями і наслідками для жінок. Деяка частина нашого нашого суспільства стверджує, що в Україні зараз період жіночої влади (жіночої сили), але це не дуже позитивний момент, оскільки наші чоловіки знаходяться в зоні бойових дій. Таким чином, у цей період наші жінки відповідають за підтримку домогосподарства, заробляють на життя, підтримують дітей, доглядають за ними тощо.
До речі, якщо звернутися до статистики, в Україні близько 120000 жінок є державними службовцями. Водночас на найвищих посадах – лише 67 з цієї сотні тисяч. У нас багато жінок у поліцейських структурах, у Національній поліції – близько 26000. У нас є жінки у збройних силах, це близько 62000, а 4000 з них зараз перебувають у зоні активних бойових дій.
В той же час, якщо перейти від підходу підрахунку посад до стратегічного рівня, важко буде уявити в Україні жінку під час обговорення на стратегічному рівні якихось безпекових питань. Тож, яка роль жінок у цій області?
Маргарет Тетчер сказала: “Якщо ви хочете, щоб хтось сказав щось, попросіть чоловіка. Якщо ви хочете, щоб щось було зроблено, попросіть жінку”. Такий розподіл на “виконавців”(doers) і “мислителів” (thinkers), де жінки – “виконавці”, а чоловіки – “мислителі”, є дуже гарним прикладом того, що відбувається на стратегічному рівні в сфері безпеки в Україні і, я думаю, у всьому світі.
Я думаю, що ми повинні дивитися не тільки на посади і квоти, але й на першопричини, можливо, існують якісь стереотипи, якісь наміри, навіть серед самих жінок, які заважають бути на стратегічному рівні. До речі, якщо звернутися до української статистики, хлопці та дівчата в школі мають однакові оцінки/бали з природничих наук, математики. Але якщо ми подивимося на університети, наприклад, тільки 22% жінок обирають спеціальність у сфері математики, технології, енергетики тощо. Вони мають однакові позиції у школі, але що відбувається потім? Можливо, впливають стереотипи, можливо, якісь інші причини.
Тож давайте досліджувати ці питання глибше. Не тільки працювати з результатами і наслідками, але вивчати і причини, і намагатися залучати більше жінок до strategic studies, стратегічних досліджень. До речі, можливо, історично стратегічні науки мали витоки з військових наук, а не з публічного управління. Бо у публічному управлінні та урядуванні ми маємо багато жінок. Тому це питання для дискусії, давайте глибше розмірковувати над ними.
Нагадаємо, 15-16 квітня у місті Приштина, Косово пройшов другий міжнародний форум “Жінки, Мир, безпека”, в якому взяли участь представники з 40+ країн світу, серед них президенти, урядовці, депутати, дипломати, правоохоронці, судді, журналісти, науковці, організації громадянського суспільства.
Повний запис панельної дискусії англійською мовою доступний за посиланням: https://www.facebook.com/share/v/vtpccQ4zM9DawaFL/?mibextid=qi2Omg
