Військові об’єкти РФ на території Білорусі;Паралелі з Чорноморським флотом РФ;Можливості України співпрацювати з НАТО у сфері розвідки для мінімізації загроз.
Україні необхідно балансувати в залежності від того, яка кількість військ зайде, як буде складатись ситуація. Але зі слів президента РФ мова йде не про війська, а про створений резерв правоохоронців.
Я хотів би нагадати, що на території Білорусі знаходяться два надзвичайно важливих російських військових об’єкти: один з них – радіолокаційна станція, яка дозволяє відстежувати балістичні ракети в період запуску, а другий – станція, яка забезпечує в Індійському та Атлантичному океані військово-морський флот РФ.
До речі, ця ситуація чимось нагадує ситуацію з Чорноморським флотом, тому що договори щодо їх розміщення в Білорусі закінчуються у червні 𝟮𝟬𝟮𝟭. Також ще починаючи з 𝟮𝟬𝟭𝟯 російська влада хотіла розмістити на території Білорусі авіаційний полк – 𝟭𝟮 винищувачів.
Якщо ми говоримо про військовий компонент, підсилення військового угруповування Білорусії Російською Федерацією – це буде загроза для НАТО, тому на мою думку, однозначно НАТО буде балансувати у Польщі та Прибалтиці одразу у відповідь на нарощування військової потуги Росією.
Україні потрібно мати дуже інтенсивний діалог з НАТО для того, щоб не тільки на себе покладатись, але і на можливості НАТО – в наданні розвідувальної інформації, інформації з супутників, інформації, яку ми можемо отримати по різних каналах у зв’язку з останньою інтенсифікацією діалогу з НАТО.
Варто нагадати, що у 2018 році Україна фактично стала «аспірантом» Північнотлантичного Альянсу. А 12 червня 2020 року наша країна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО, який дозволяє країні-партнеру досягти так званої секторальної (оперативної) взаємосумісності з НАТО (на рівні системи логістики, зв’язку, управління військами, конкретних родів військ тощо). Крім того, ця програма дає запрошеним до неї країнам-партнерам низку особливих можливостей взаємодії з НАТО.Військові об'єкти РФ на території Білорусі, паралелі з Чорноморським флотом РФ.
☑Військові об'єкти РФ на території Білорусі;☑Паралелі з Чорноморським флотом РФ;☑Можливості України співпрацювати з НАТО у сфері розвідки для мінімізації загроз.#Вадим_Черниш прокоментував імовірні безпекові наслідки для України у разі російської військової підтримки Білорусі та шляхи мінімізації загроз. В ефірі каналу "Україна 24" Голова Керівної Ради #CENSS зазначив:1️⃣Україні необхідно балансувати в залежності від того, яка кількість військ зайде, як буде складатись ситуація. Але зі слів президента РФ мова йде не про війська, а про створений резерв правоохоронців.2️⃣Я хотів би нагадати, що на території Білорусі знаходяться два надзвичайно важливих російських військових об’єкти: один з них – радіолокаційна станція, яка дозволяє відстежувати балістичні ракети в період запуску, а другий – станція, яка забезпечує в Індійському та Атлантичному океані військово-морський флот РФ.❗До речі, ця ситуація чимось нагадує ситуацію з Чорноморським флотом, тому що договори щодо їх розміщення в Білорусі закінчуються у червні 𝟮𝟬𝟮𝟭. Також ще починаючи з 𝟮𝟬𝟭𝟯 російська влада хотіла розмістити на території Білорусі авіаційний полк – 𝟭𝟮 винищувачів.3️⃣Якщо ми говоримо про військовий компонент, підсилення військового угруповування Білорусії Російською Федерацією – це буде загроза для НАТО, тому на мою думку, однозначно НАТО буде балансувати у Польщі та Прибалтиці одразу у відповідь на нарощування військової потуги Росією. 4️⃣ Україні потрібно мати дуже інтенсивний діалог з НАТО для того, щоб не тільки на себе покладатись, але і на можливості НАТО – в наданні розвідувальної інформації, інформації з супутників, інформації, яку ми можемо отримати по різних каналах у зв’язку з останньою інтенсифікацією діалогу з НАТО.💡Варто нагадати, що у 2018 році Україна фактично стала «аспірантом» Північнотлантичного Альянсу. А 12 червня 2020 року наша країна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО, який дозволяє країні-партнеру досягти так званої секторальної (оперативної) взаємосумісності з НАТО (на рівні системи логістики, зв’язку, управління військами, конкретних родів військ тощо). Крім того, ця програма дає запрошеним до неї країнам-партнерам низку особливих можливостей взаємодії з НАТО.
Опубліковано Center for Security Studies CENSS Понеділок, 31 серпня 2020 р.