У 2026 році СЕНСС започаткував новий аналітичний напрямок — регулярний огляд безпекової ситуації в Придністровському регіоні Республіки Молдова. Щомісяця ми публікуємо дайджести, в яких аналізуємо ключові події та тенденції у військовій, економічній і соціальній сферах, а також відстежуємо динаміку суспільних настроїв у регіоні, який уже десятиліттями перебуває під де-факто контролем Російської Федерації. Продовжуємо серію оглядів. До вашої уваги — дайджест за березень 2026 року.
- Ключові спостереження
У березні по всій території Республіки Молдова проходили заходи до річниці початку бойових дій 1992 року. Майя Санду назвала російську федерацію винуватицею конфлікту, що викликало негативну реакцію у Кремлі.
Економічна ситуація у регіоні продовжує погіршуватися. Влада самопроголошеної республіки продовжує вживати заходів зі скорочення дефіциту бюджету.
Упродовж місяця в Тирасполь здійснили візити представники країн ЄС, ОБСЄ, США та рф. Пошук шляхів вирішення придністровського конфлікту – головне питання на порядку денному.
Президент Молдови Майя Санду заявила, що присутність російських військ залишається головною перешкодою для активнішої підтримки мешканців Придністров’я з боку Кишинева.
Молдова посилює свій тиск на регіон, що демонструється позбавленням громадянства осіб, що співпрацювали з невизнаною владою, а також більш жорсткою позицією щодо миротворчих сил та участі в них.
- Головна тема місяця: надзвичайний економічний стан
У Придністровському регіоні Республіки Молдова вкотре продовжено надзвичайний економічний стан на 30 діб. Режим передбачає жорсткі заходи для економії та закупівлі газу й інших енергоресурсів, формування держрезерву, обмеження експорту, пріоритетне фінансування критично важливих потреб, а також можливі обмеження окремої фінансово-економічної діяльності та особливий порядок розподілу продуктів і товарів першої необхідності. До цього надзвичайний режим діяв майже безперервно.
Причина — нові перебої з постачанням газу. З 5 березня МДРЕС перевели на вугілля через нестачу газу.
Економічні проблеми посилилися через підвищення цін на паливо, викликане війною на Близькому Сході.
Самопроголошена влада зменшує видатки бюджету.
Удари російської федерації по українській енергетиці призвели до екологічної катастрофи у Республіці Молдова. В регіоні також вживали заходів щодо мінімізації наслідків.
- Огляд ситуації за ключовими напрямами
3.1. Інтеграційні процеси
У березні Тирасполь відвідала низка іноземних дипломатів і міжнародних представників. Хоча офіційно основними темами цих контактів називалися безпека та співпраця, не виключено, що йшлося і про поглиблення зовнішньополітичної інтеграції самопроголошеної республіки з Молдовою, що навряд чи відповідає інтересам Москви. Фактично на всіх зустрічах згадувалося повернення до формату «5+2», проте реалістичних кроків від жодної з сторін не прозвучало. Водночас відмова у в’їзді до Молдови окремим представникам придністровського істеблішменту може свідчити про посилення обмежувальних заходів щодо керівництва невизнаного утворення.
2 березня делегація США на чолі з начальницею політико-економічного відділу Посольства США в РМ Кімберлі Запфель провела зустріч із т.зв. міністром закордонних справ ПМР Віталієм Ігнатьєвим та т.зв. заступником голови уряду Віталієм Нягу. Офіційно сторони обговорювали питання безпеки громадян. Ця зустріч стала продовженням дискусій, розпочатих 30 січня під час візиту заступника помічника Державного секретаря США Крістофера Сміта.
12 березня Тирасполь відвідали посол Бельгії в РМ Еверт Марешаль, посол Данії в РМ Серен Єнсен, посол Ірландії в РМ Майлз Гейран і посол Італії в РМ Джузеппе Марія Перріконе.
13 березня відбулася зустріч очільника самопроголошеної ПМР Вадима Красносельського з послом РФ у Молдові Олегом Озеровим.
19 березня Вадим Красносельський провів зустріч із делегацією ОБСЄ на чолі зі спеціальним представником чинного голови ОБСЄ Томасом Ленком за участю в. о. глави Місії ОБСЄ в РМ Ізабели Сільвії Хартманн.
25 березня відбулася ще одна зустріч керівництва так званої ПМР із представниками ОБСЄ. До Тирасполя прибули віце-голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Кіріакос Хаджіянні, в. о. голови Місії ОБСЄ в РМ Ізабела Сільвія Хартманн та радник із політичних питань Паоло Татті.
31 березня Тирасполь також відвідав Надзвичайний і Повноважний посол Німеччини в Республіці Молдова Хуберт Кнірш.
Окремої уваги заслуговує інцидент із колишнім «міністром внутрішніх справ» невизнаної ПМР Русланом Мовою. 29 березня йому відмовили у в’їзді до Молдови в аеропорту Кишинева після повернення зі Стамбула. Під час перевірки документів він пред’явив український паспорт. Цей випадок свідчить про посилення тиску на представників офіційних осіб так званої ПМР.
30 березня т.зв. Міністерство Державної Безпеки ПМР звинуватила спецслужби Молдови у активізації вербування своїх мешканців, воно заявило, що мешканцям Придністров’я погрожують позбавленням громадянства [Молдови], відмовою у наданні громадянства, проблемами у пунктах пропуску при перетині кордону, обмеженням в’їзду на територію Республіки Молдова при поверненні з-за кордону, створенням проблем у дітей та інших родичів під час перебування на території Молдови.
3.2. Безпекова та військова ситуація
Загальна безпекова ситуація протягом місяця залишалася стабільною, проте деякі інциденти мали місце.
12 березня у Бендерах відбулося планове засідання Об’єднаної контрольної комісії, яка завершилася конфліктом. Представник Молдови відмовився підписувати доповідь Об’єднаного військового командування Спільних миротворчих сил через наявність незаконного посту правоохоронних органів т.зв. ПМР у районі села Погребя Дубосарського району.
У березні молдовські миротворці у Придністров’ї почали носити прапор Республіки Молдови разом з затвердженим раніше знаком «МС» («миротворческие силы» – прим. Ред.) Такі дії обурили представників так званої ПМР, які назвали це порушенням.
31 березня о 9.05 зафіксовано проліт російського безпілотника над повітряним простором Республіки Молдова на придністровській ділянці упродовж восьми хвилин. Дрон перетнув державний кордон з боку селища Подільськ Одеської області, прямуючи до селища Колбасна Рибницького району Молдови та до Шершенців на Одещині.
3.3. Енергетика та економіка
ЗМІ повідомляли про забруднення нафтопродуктів в районі одного з агрегатів Дубосарської ГЕС після удару по інфраструктурі Дністровського гідроенерговузла біля північного кордону Молдови, що призвело до розливу нафтопродуктів у Дністер та пов’язаної з ним екологічної катастрофи. Уже 23 березня внаслідок атаки дронів в Одеській області України, вже біля південного кордону Молдови, було пошкоджено ЛЕП 400 кВ Ісакча-Вулканешти, через яку Молдова імпортувала близько 50% необхідної країні електроенергії.
На тлі нестачі фінансування продовжується пошук додаткових надходжень та скорочення витрат бюджету.
3.4. Соціальна ситуація та громадські настрої
Оприлюднення соціологічного опитування асоціації ‘Promo-LEX’ (Молдова) щодо ставлення громадян РМ до питання інтеграції регіону.
Так, на питання про вступ Молдови в ЄС і врегулювання придністровського конфлікту, відповіді розподілилися таким чином: 28% — Молдова повинна продовжувати інтеграцію в ЄС паралельно з пошуком вирішення конфлікту, 24% — вступ до ЄС можливий тільки після врегулювання, решта не мають думки з цього приводу або відмовилися відповідати. Також результати дослідження показали, що 40% жителів правого берега Дністра ніколи не були у Придністров’ї, в той час як лише 4% опитаних регулярно їздять на лівий берег.
3.5. Кримінал, тіньова економіка, міграція
В березні в самому Придністров’ї гучних кримінальних інцидентів виявлено не було, проте 24 березня у німецькому місті Вісбаден пройшли обшуки в головному офісі компанії ‘Kartina TV’— популярного у Європі стрімінгового сервісу російськомовних телеканалів. Серед його засновників – власник холдингу Шериф Віктор Гушан та Андрій Райх, вихідець з Придністровського регіону Республіки Молдова.
В бік т.зв. ПМР мали місце звинувачення у підтримці найбільш токсичних Telegram-каналів, які розповсюджують дезінформацію в Україні, а також через які відбувається вербування громадян для здійснення терактів. Про це заявив Віталій Кулик, завідувач Лабораторії протидії дезінформації КНЕУ, 3 березня під час круглого столу “Як наблизити кінець конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова?”
3.6. Політична ситуація
В місцевих ЗМІ, пов’язаних з холдингом Шериф активно висвітлюють діяльність т.зв. віце прем’єра Віталія Нягу, що може свідчити про початок підготовки до президентських виборів та визначення пріоритетної кандидатури в наступні президенти зі сторони лідерів де-факто регіону.
Керівництво самопроголошеної ПМР, реагуючи на загрози затримання, на законодавчому рівні вводить імунітет для державних службовців за дії, вчинені на посаді. Зміни до конституції ПРМ т.зв., які були підписані Вадимом Красносельським 24 березня, стосуються статусу та гарантій для екс-керівників, депутатів та суддів невизнаної республіки. Недоторканність поширюється не лише на термін мандата, а й після його закінчення – за дії, пов’язані з депутатською діяльністю. Нововведення набудуть чинності після набуття чинності нового «Кримінально-процесуального кодексу регіону», а саме — з 1 вересня 2026 року.
- Ризики та стримуючі фактори
У березні основними ризиками є зовнішня ситуація, а саме — війна в Україні та на Близькому Сході. Наслідки цих конфліктів виявляються у зростанні цін на паливо, що вже вплинуло на подорожчання товарів та послуг.
Попри певне загострення між Тирасполем і Кишинівом в інформаційному просторі, ситуацію можна назвати стабільною.
- Короткий прогноз
У середньостроковій перспективі очікується збереження поточної динаміки без різких змін, за умови відсутності зовнішніх тригерів.
У довгостроковій перспективі очікується загострення політичної риторики Тирасполя у зв’язку з наближенням виборів Президента так званої ПМР. У той же час, імовірним є зростання тиску країн ЄС і Молдови на представників державного апарату самопроголошеної республіки.
Джерела та обмеження
Аналіз ґрунтується на відкритих офіційних заявах, матеріалах регіональних і міжнародних медіа, повідомленнях міжнародних організацій та експертних оцінках. Дані можуть бути неповними або суперечливими. Текст відображає аналітичну інтерпретацію автора і не є прогнозом чи позицією будь-якої державної або міжнародної інституції.