Продовжуємо серію регулярних аналітичних оглядів, у межах яких системно відстежуємо ключові тенденції та події у Придністровському регіоні Республіки Молдова. Як і раніше, дайджести охоплюють політичну, безпекову, економічну та соціальну динаміку, формуючи цілісне бачення ситуації в регіоні . Вашій увазі — дайджест за квітень 2026 року.
- Ключові спостереження
Тема Придністров’я звучала у контексті війни Росії проти України та майбутнього безпекового устрою регіону. 26 квітня відбулась зустріч Майї Санду і Володимира Зеленського. Зеленський підтвердив підтримку Молдови в безпекових питаннях, включно з придністровською кризою, а Санду зробила акцент на демілітаризації, деолігархізації та демократизації регіону.
Перед цим відбулася зустріч політичних представників Кишинева і Тирасполя у форматі «1+1» 16 квітня в офісі Місії ОБСЄ в Тирасполі. Діалог показав поглиблення розбіжностей: Кишинів продовжує просувати реінтеграцію у єдиному правовому та інституційного просторі, тоді як Тирасполь називає економічним тиском молдовські податкові та регуляторні рішення.
Економічна ситуація в регіоні продовжує бути складною. Влада так званої ПМР продовжила режим надзвичайного економічного стану до 18 травня. Серед причин – скорочення поставок природного газу, падіння бюджетних надходжень і проблеми з пошуком ресурсів на зарплати та пенсії. Ймовірно, продовження надзвичайного режиму розглядається Тирасполем також як можливість політичної мобілізації та перекладання відповідальності за падіння рівня життя мешканців регіону на Кишинів.
- Головна тема місяця: оголошення командирів ОГРВ небажаними особами у Молдові
Кишинів загострює риторику щодо Об’єднаної групи російських військ (ОГРВ) у регіоні. 17 квітня Віталій Ігнатьєв, Міністр закордонних справ так званої ПМР назвав деструктивним рішення Молдови внести в список небажаних осіб керівників російського контингенту. До переліку ввійшли командир ОГРВ Дмитро Зеленков, його заступники Дмитро Опалєв, Сергій Машенко і Сергій Ширшов, начальник штабу Марат Ярулін і Олексій Богомолов. Спроба потрапити на правий берег Дністра загрожує їх депортацією, їх родини позбавлені права на медичну допомогу у Молдові та на оформлення документів у молдовських органах влади.
- Огляд ситуації за ключовими напрямами
3.1. Інтеграційні процеси
Кишинів продовжує політику зміцнення суверенітету Молдови, що полягає у розширенні єдиного простору та європейській інтеграції. Тирасполь продовжував апелювати до формату «5+2», звинувачуючи молдовську сторону в саботажі та односторонньому тиску.
Верховна рада так званої ПМР 29 квітня звернулася до парламенту Молдови із закликом відмовитися від нових податкових правил, а де-факто МЗС і офіційні медіа пов’язували їх із ризиком зупинки підприємств, інфляції та «гуманітарної катастрофи».
24 квітня парламент Молдови проголосував за скасування загальнодержавного енергетичного надзвичайного стану, введеного після березневих ударів РФ по енергетичній інфраструктурі України, які вивели з ладу лінію Ісакча-Вулканешти. Таким чином, було продемонстровано більшу стійкість Молдови у питаннях відновлення енергетики.
Позиції Тирасполя у ході інтеграційних дій Молдови ослаблюються.
3.2. Безпекова та військова ситуація
Російська федерація продовжує вважати регіон Придністров’я своєю зоною впливу та прореагувала на дії Тирасполя щодо командирів ОГРВ. Сергій Шойгу, Секретар Ради безпеки російської федерації, 21 квітня сказав, що Росія готова використати «всі доступні методи» для захисту своїх громадян у Придністров’ї. Наприкінці місяця подібну лінію повторив і посол РФ у Молдові Олег Озеров.
Незважаючи на заяви російських політиків, ознак реальної ескалації не виявлено.
3.3. Енергетика та економіка
Економічна ситуація залишається потенційним фактором дестабілізації регіону.
Продовження режиму надзвичайного економічного стану показує структурні проблеми: зниження доходів і висока залежність від зовнішніх енергоресурсів.
Економічна політика Молдови щодо регіону на даному етапі (податки, регулювання бізнесу, митні режими) загострює політичну ситуацію в регіоні. Парламент Молдови повідомив про поступове усунення фіскальних і законодавчих диспропорцій між двома берегами, що означатиме ще більший економічний тиск на групу «Шериф».
Сильний вітер 26 квітня показав вразливість регіональної інфраструктури. Через стихію без електрики тимчасово залишалися тисячі абонентів, зокрема понад 5 тисяч у Дубоссарах і районі.
3.4. Соціальна ситуація та громадські настрої
У політичній риториці Тирасполя переважає необхідність захисту зарплат, пенсій та базових видатків у межах надзвичайного економічного стану, що є реакцією на подорожчання споживчого кошика, насамперед витрат на транспорт. 27 квітня влада де-факто ПМР підвищила тариф на проїзд у громадському транспорті пояснюючи це зростанням цін на паливо; одночасно вона анонсувала перегляд маршрутної мережі. Також було озвучено, що після запровадження автоматизованої системи оплати в Тирасполі виручка перевізників зросла на 13 млн рублів завдяки “виходу з тіні” доходів. Такий крок з одного боку є реакцією Тирасполя на кризу в бюджеті, з іншого боку створює невдоволені групи, які втратили прибуток через нововведення.
З’являється соціальний фон для протестів, хоча на даному етапі активних груп спротиву не виявлено.
3.5. Кримінал, тіньова економіка, міграція
Резонансних кримінальних інцидентів виявлено не було.
3.6. Політична ситуація
Де-факто влада ПМР розпочинає підготовку до виборів т.зв президента ПМР, які заплановані на 13 грудня 2026 року. З 1 травня 2026 року в придністровському регіоні призупиняють норму виборчого законодавства, яка зобов’язує інформувати населення про склад виборчих комісій. Також активно обговорюється можливість голосування не за місцем реєстрації, а за місцем проживання. За відсутності незалежного спостереження за виборами такі ініціативи зменшують прозорість процесу та створюють поле для фальсифікацій
Москва намагається зробити символічні кроки, щоб показати підтримку у регіоні не зважаючи на втрату позицій. 17 квітня посол РФ Олег Озеров передав медичні інструменти Республіканському центру матері і дитини в Тирасполі.
- Ризики та стримуючі фактори
Головний ризик найближчого періоду — політизація податкової уніфікації з подальшим загостренням між Кишиневом і Тирасполем. Для Молдови це інструмент реінтеграції, для так званої ПМР — загроза економічній моделі, яка склалася у регіоні. Питання може бути актуалізоване у рамках виборів, які заплановані на грудень цього року.
Рішення Кишинева щодо командування ОГРВ наступає на політичні амбіції Москви, що було проілюстровано заявами Шойгу та Озерова. Обговорення міжнародного механізму без участі Кремля відкриває простір для гібридних дій проти Молдови та провокацій з метою звинуватити Майю Санду.
Збереження формату «1+1» за посередницької участі ОБСЄ за відсутності ознак негайної силової ескалації на місці дозволятиме сторонам тримати баланс. Ризиком є відсутність сценаріїв дій міжнародної спільноти у випадку дестабілізації.
- Короткий прогноз
Кишинів продовжить заходи з інтеграції: просування податкової уніфікації та Фонду конвергенції, Тирасполь апелюватиме до риторики гуманітарної кризи та тиску на місцевий бізнес.
На даному етапі Москва не показує спроможностей для більш активних дій як щодо протидії ініціативам Санду, так і щодо ескалації навколо ОГРВ.
Придністров’я входить у період виборів де-факто Президента, що означитиме потребу у політичній мобілізації населення.
Джерела та обмеження
Аналіз ґрунтується на відкритих офіційних заявах, матеріалах регіональних і міжнародних медіа, повідомленнях міжнародних організацій та експертних оцінках. Дані можуть бути неповними або суперечливими. Текст відображає аналітичну інтерпретацію автора і не є прогнозом чи позицією будь-якої державної або міжнародної інституції.
Джерело фото: CNN