У 2026 році СЕНСС запускає новий аналітичний напрямок щодо огляду безпекової ситуації на території Придністровського регіону Республіки Молдова. Щомісячно ми публікуватимемо дайджест з ключовими спостереженнями у військовій, економічній, соціальній сферах, а також слідкуватимемо за суспільними настроями регіону, який вже десятки років де-факто контролює російська федерація. Ділимося з Вами нашим першим дайджестом за Січень 2026 року
- Ключові спостереження
Протягом звітного місяця ситуація в Придністровському регіоні Республіки Молдова (далі -ПРРМ) залишалася контрольовано напруженою, без різких змін у безпековій конфігурації, але з низкою факторів, що потенційно підвищують вразливість регіону в середньостроковій перспективі.
По-перше, політична динаміка характеризувалася збереженням статус-кво у відносинах між Кишиневом і Тирасполем, за відсутності прогресу щодо інтеграційних механізмів. Публічні заяви молдовського керівництва щодо можливих форматів інтеграції або європейського/румунського вектора розвитку викликали прогнозовану негативну реакцію з боку де-факто влади ПМР та російських офіційних осіб.
По-друге, безпекове середовище залишалося відносно стабільним, без ознак прямої військової ескалації. Водночас фіксувалися інформаційні та кіберінциденти, а також інформаційні вкиди щодо «блокади» регіону, що створювало додатковий фон напруги.
По-третє, економічна та енергетична ситуація дедалі більше впливає на соціальну стабільність. Надзвичайний стан, аварії на Молдавській ГРЕС та податкові рішення де-факто влади ПРРМ посилили соціальну чутливість, особливо серед малих підприємців та вразливих груп населення.
Ключовим ризиком місяця залишається накопичення соціально-економічної напруги на тлі обмежених ресурсів та політичної невизначеності, тоді як основним стримуючим фактором виступає зацікавленість усіх ключових акторів у збереженні контрольованого статус-кво.
У короткостроковій перспективі очікується збереження поточної динаміки без різких змін, за умови відсутності зовнішніх тригерів.
- Головна тема місяця: політичні сигнали щодо майбутнього Придністров’я та їх наслідки
Однією з ключових тем звітного місяця стали публічні заяви керівництва Республіки Молдова щодо можливих підходів до вирішення Придністровського питання, зокрема у контексті європейської інтеграції та дискусій навколо румунського вектора Майї Санду.
Ці сигнали були інтерпретовані де-факто владою ПРРМ як загроза існуючому статусу регіону, що зумовило жорсткі публічні реакції та апеляції до російської федерації як «гаранта безпеки». Російські офіційні особи, у свою чергу, використали тему для інформаційного тиску, акцентуючи на нібито порушеннях прав населення Придністров’я та ускладненні умов пересування для громадян РФ.
Хоча заяви мали переважно декларативний характер і не супроводжувалися практичними кроками, вони посилили інформаційну напругу та актуалізували питання майбутнього регіону в публічному просторі. У короткостроковій перспективі це не призвело до змін у переговорному процесі, однак сприяло консервації позицій сторін та зменшенню простору для компромісних сигналів.
- Огляд ситуації за ключовими напрямами
3.1. Інтеграційні процеси
Контакти між Кишиневом і Тирасполем залишалися обмеженими. Представник ОБСЄ здійснила візити до Кишинева та Тирасполя, однак вони мали радше підтримуючий, ніж проривний характер.
Так, 23 січня в ефірі «ТСВ» Віталій Ігнатьєв – політичний представник так званого ПМР виступив з заявою про те, що Придністров’я готове до перемовин, проте затримка на боці Кишинеу, а саме Валеріу Ківеря, віцепрем’єра Молдови. З іншого боку, Віталій Ігнатьєв, так званий міністр закордонних справ так званого ПМР, у січні провів зустрічі з представниками окупованих рф грузинських територій — невизнаних республік Південної Осетії та Абхазії.
Також була проведена зустріч з в.о. Голови Місії ОБСЄ в Молдові Ізабелою Хартманн, на якій Віталій Ігнатьєв озвучив готовність до перемовин у форматі «5+2» – майданчик, який Молдова багаторазово визнавала не дієздатним.
Серед помітних подій – заява віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції Молдови Валеріу Киверя, в якій він ставить під сумнів можливість реалізації «класичного» плану реінтеграції Придністров’я з фіксованими термінами.
3.2. Безпекова та військова ситуація
Загальна безпекова ситуація протягом місяця залишалася стабільною. За нашої інформацією активність Оперативної групи російських військ та армії ПМР фіксувалася на рівні рутинних заходів, без ознак підготовки до ескалації та збільшення чисельності що свідчить про збереження обмеженої військової спроможності регіону.
Соціально-демографічні показники вказують на низький мобілізаційний потенціал: готовність населення до участі у бойових діях оцінюється нижче 10%.
За узагальненими даними з відкритих джерел та нашими оцінками місцевий силовий компонент складає:
| Параметр | Кількість особового складу |
| Чисельність ЗС ПМР | 6 000–7 500 |
| Кадрові військові ПМР | ~3 500 |
| Реально боєздатні | 2 000–2 500 |
| Резерв ПМР | 2 500–4 000 |
| Чоловіче населення ПРРМ 18-55 | 100-120 тис. |
Російська присутність в ПРРМ:
| Параметр | Кількість особового складу |
| ОГРВ РФ (усього): | 1 500–1 800 |
| «Миротворці» РФ | ~450 |
| Охорона Колбасни | ~350 |
| Офіцери РФ | 250–300 |
| КДБ ПМР (штат) | 700–900 |
| ФСБ РФ (постійно) | 50–70 |
| ГУ ГШ рф (ГРУ) | До 20 |
Водночас на території ПРРМ регулярно відбуваються різні безпекові інциденти. Так, в січні повідомлялось про DDoS-атаки на низку інформаційних систем фінансового сектору Придністров’я, що призвело до тимчасових збоїв у роботі платіжних систем та мережі супермаркетів «Шериф». Інцидент не мав довготривалих наслідків, але підкреслив вразливість критичної цифрової інфраструктури.
Інформаційний простір був насичений повідомленнями про нібито «блокаду» регіону з боку України та Молдови та ускладнення перетину кордонів для громадян РФ. Згодом ці повідомлення були частково спростовані, однак вони виконали мобілізаційну функцію в інформаційному полі.
До 4 березня 2026 року було продовжено дію “жовтого коду” терористичної загрози, який діє у самопроголошеній республіці з кінця травня 2022 року. Його було введено на заміну «червоному» рівню терористичної загрози, що діяв з 26 квітня по 25 травня 2022 року. Причиною підвищення заходів безпеки був обстріл з гранатометів будівлі міністерства держбезпеки Придністров’я, а також вибухи на радіоцентрі в селищі Маяк Григоріопольського району.
3.3. Енергетика та економіка
Енергетична ситуація залишалася ключовим фактором вразливості регіону. Центральною подією стали аварії на МГРЕС. Так, 22 січня спрацювала автоматика безпеки 8-го блоку; 23 січня аварія сталася на 11-му блоці, який було введено непланово. Інциденти не призвели до тривалих перебоїв, проте засвідчили вразливість інфраструктури.
Міністр енергетики Республіки Молдова Дорин Жунгієту зазначив, що МГРЕС працює з низьким завантаженням (в роботі перебував лише один блок із дванадцяти що складає ≈5% потужності), унаслідок чого більшість блоків перебувають у стані консервації, де без капітальних інвестицій відбувається деградація обладнання, що підвищує ризик повторення аварій. Де-факто влада так званої ПМР прокоментувала ситуацію стримано та на відносно низькому рівні – через начальника департаменту енергетики та ЖКГ міністерства економічного розвитку так званої ПМР.
Зі сторони Молдови тиск на енергетичне питання не спостерігається, про що свідчить те, що Молдовський регулятор видав МГРЕС ліцензію на шість місяців, що, ймовірно, має забезпечити правове поле для роботи станції, а не відновлення закупівель електроенергії Молдовою з лівого берега Дністра.
Також в кінці січня роботу Дністровської ГЕС було тимчасово зупинено через технічні обмеження та гідрологічні чинники, що призводило до припинення постачання електроенергії та підсилило енергетичну вразливість регіону.
Економічна ситуація залишалася складною, але керованою де-факто керівництвом ПРРМ за підтримки рф. Надзвичайний стан у регіоні було продовжено до середини лютого. Затримок з оплатою російського газу не фіксувалося, що дозволило уникнути гострої енергетичної кризи. Наразі газ у регіон постачається через ‘Moldovagaz’ (національний оператор, де контрольний пакет акцій належить «Газпрому»), придністровського оператора ‘Tiraspoltransgaz’ та угорську компанію ‘MET Gas and Energy Marketing AG’. Оплату за газ здійснює Москва, а Тирасполь де-юре отримує його у кредит.
Водночас так звана влада ПМР намагалася скоротити споживання газу шляхом подовження зимових канікул та обмеження опалення бюджетних установ. Через морози повноцінний запуск систем опалення затягнувся, що вплинуло на роботу шкіл і призвело до скорочення тривалості уроків. Було розгорнуто пункти обігріву, повідомлялося про кілька смертей від переохолодження.
Відносно суттєвим соціально-економічним чинником стало різке (на 60%) підвищення податків для індивідуальних підприємців, що може призвести до скорочення малого бізнесу. Також відбувся перехід громадського транспорту на безготівкову оплату та припинення видачі сертифікатів на житло для молодих сімей з 2026 року. Також про зростання споживчих цін свідчить підняття вартості таксі приблизно на 10%.
Нагадуємо що, наприкінці минулого року було погоджено бюджет так званої ПМР на 2026 рік. Бюджет є дефіцітним – зокрема, було обмежено фінансування фондів розвитку. Більше 75% видатків спрямовані на соціально захищені статті бюджету, з них половина – виплати бюджетникам. Джерелом фінансування дефіциту можливо стане посилення податкового навантаження, фіскального тиску а також фінансування витрат шляхом додаткової емісії “рубля ПМР” так званим Центробанком ПМР.
3.4. Соціальна ситуація та громадські настрої
Соціальна напруга поступово зростала, насамперед через економічні обмеження та енергетичні труднощі. Інформаційний простір залишався контрольованим, з домінуванням офіційних наративів.
Серед показових соціальних маркерів — початок прийому документів на складання Єдиного державного іспиту РФ для вступу до російських вишів, що свідчить про збереження освітньої та гуманітарної орієнтації на Росію. Водночас за даними Міністерства державних послуг Молдови, близько 98% мешканців Придністров’я мають громадянство Республіки Молдова, що підкреслює складну ідентифікаційну структуру населення регіону.
3.5. Кримінал, тіньова економіка, міграція
Ознак різкого зростання кримінальної активності не зафіксовано. Тіньова економіка продовжує функціонувати як структурний елемент регіональної економіки. Міграційні процеси зберігають негативну динаміку з поступовим відтоком працездатного населення та зростанням демографічних дисбалансів.
3.6. Політична ситуація
Внутрішньополітична ситуація в Тирасполі залишалася стабільною, без ознак внутрішньої конкуренції або публічних конфліктів у де-факто керівництві. Контакти з Кишиневом обмежувалися технічним рівнем, без політичних проривів.
Важливою подією для ПРРМ став позов колишнього де-факто лідера ПМР Євгена Шевчука до ЄСПЛ на Молдову і Росію, у якому фактично ставиться під сумнів легітимність «судової системи» регіону. Цей крок має обмежений практичний ефект, але несе символічне значення.
Вихід Молдови з механізмів СНД продовжує формувати новий зовнішньополітичний контекст для регіону, без негайних практичних наслідків для Придністров’я.
- Ризики та стримуючі фактори
Основними ризиками залишаються поглиблення соціально-економічної кризи, енергетичні інциденти та інформаційні маніпуляції, здатні швидко підвищити рівень напруги. Стримуючими факторами виступають обмежені ресурси для ескалації, залежність регіону від зовнішньої підтримки та відсутність зацікавленості ключових акторів у зміні статус-кво.
- Короткий прогноз
У найближчий місяць імовірним є збереження поточної динаміки з локальними інформаційними або соціально-економічними коливаннями. Різких змін у безпековій ситуації або форматі взаємодії між сторонами не очікується за умови відсутності зовнішніх кризових тригерів.
Джерела та обмеження
Аналіз ґрунтується на відкритих офіційних заявах, матеріалах регіональних і міжнародних медіа, повідомленнях міжнародних організацій та експертних оцінках. Дані можуть бути неповними або суперечливими. Текст відображає аналітичну інтерпретацію автора і не є прогнозом чи позицією будь-якої державної або міжнародної інституції.
Джерело фото: ВВС