28 лютого 2026 року платформа KallxoPërnime оприлюднила результати шестимісячного розслідування щодо каналів поширення дезінформації в Косові. Дослідження охопило аналіз понад 400 000 матеріалів, опублікованих у косовських медіа, а також включало ексклюзивні інтерв’ю з журналістами та експертами.
Розслідування виявило системні маніпуляції під час перекладу матеріалів міжнародних агентств. Зокрема, із матеріалів Reuters вилучався важливий контекст, приховувалися джерела, а в частині публікацій домінувала одностороння інтерпретація подій. Близько 50% матеріалів про війну Росії проти України публікувалися без чіткого зазначення першоджерела, що створює сприятливе середовище для поширення дезінформаційних наративів.
Виконавчий директор Центру безпекових досліджень «СЕНСС» Вікторія Вороніна наголосила, що Косово «все ще перебуває під пильним наглядом Росії та її союзників», і що можна розрізнити «невеликі, але значущі елементи впливу». Як приклад вона навела травневий візит української делегації для вивчення програми DDR, коли за кілька днів після зустрічей на ресурсах Russia Today з’явилися публікації про те, що стрілецька зброя є однією з найбільших проблем безпеки Косова.
Окремо Вікторія Вороніна підкреслила, що «Росія офіційно управляє великою кількістю державних телевізійних мереж… такими як ТАСС, Russia Today та Russia 24, які безпосередньо фінансуються державою» і можуть відкрито діяти в тих країнах, де не заблоковані. Серед інших методів вона назвала придбання телеканалів, зміну редакційної політики після зміни власників і прямий підкуп політиків.
Оприлюднені результати свідчать не лише про наявність окремих маніпуляцій, а про вибудувану модель впливу, яка використовує структурні слабкості медіасередовища, а саме залежність від трафіку, практику швидкого перекладу без контексту та відсутність чіткої ідентифікації джерел. Йдеться не про випадкові помилки редакцій, а про механізм, який дозволяє зовнішнім наративам органічно вбудовуватися в локальний інформаційний простір.