Центр безпекових досліджень «СЕНСС» та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» продовжують співпрацю, започатковану у січні 2020 року. Її метою є реалізація спільних програм і заходів, а також проведення наукових досліджень з актуальних питань із залученням наукового потенціалу обох сторін.
У межах цієї співпраці публікуються кращі наукові есе студентів-магістрів факультету соціології та права кафедри теорії та практики управління, підготовлені в рамках вивчення навчальної дисципліни «Основи національної безпеки». Викладачем курсу є голова Керівної ради «СЕНСС» Вадим Черниш.
Розпочинаємо серію публікацій студентських есе із роботи Букшань Аліни, студентки 5-го курсу групи СУ-з52МП на тему «Державна прикордонна служба України, її завдання, функції та повноваження в сфері національної безпеки»*. Нижче подано повний текст роботи**.
ВСТУП
У сучасних умовах геополітичної нестабільності та збройної агресії проти України питання забезпечення національної безпеки набувають критичного значення. Державна прикордонна служба України (далі – ДПСУ) є одним із ключових елементів системи захисту державного суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.
Актуальність обраної теми зумовлена декількома чинниками. По-перше, з початком повномасштабного вторгнення російської федерації у лютому 2022 року роль прикордонників у забезпеченні національної безпеки набула нового виміру – від контрольних функцій до безпосередньої участі в обороні кордонів. По-друге, євроінтеграційні прагнення України вимагають реформування прикордонного відомства відповідно до стандартів Європейського Союзу. По-третє, гібридні загрози, нелегальна міграція, транскордонна злочинність та інші виклики сучасності потребують чіткого розуміння ролі, завдань та повноважень ДПСУ
Метою цього есе є комплексний аналіз місця Державної прикордонної служби України в системі національної безпеки, дослідження її основних завдань, функцій та повноважень у контексті сучасних викликів.
1.–ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Формування незалежної системи охорони державного кордону розпочалось у вересні 1991 року, коли Україна проголосила незалежність і постала необхідність створення власного прикордонного відомства [1]. Протягом першого періоду становлення (1991-1993 рр.) вирішувалися нагальні питання створення українських кордонів, розроблення правової бази функціонування, комплектування особового складу, формування організаційної структури та виставлення підрозділів по всьому периметру державної території.
Важливою віхою стала постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1992 року №221-03, якою було створено регіональні структурні підрозділи – Північно-Західне (м. Львів), Південне (м. Одеса) та Південно-Східне (м. Харків) управління [2]. У цьому ж році сформовано та виставлено на охорону кордону 10 загонів прикордонного контролю у складі 120 застав прикордонного контролю і 119 пунктів пропуску [3]. Уже в 1992 році через державний кордон було пропущено 16,9 млн громадян і 3,6 млн одиниць транспортних засобів [4].
Суттєвим кроком у розвитку інституційної спроможності стало утворення 1 серпня 2003 року Державної прикордонної служби України як правоохоронного органу спеціального призначення [5]. Відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року №661-IV, на ДПСУ покладено завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні [6, ст. 1].
Правовою базою функціонування відомства є Конституція України, згідно з якою захист суверенітету і територіальної цілісності держави є найважливішою функцією держави, справою всього українського народу [7, ст. 17]. Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року №1777-XII встановлює правовий режим державного кордону, порядок його перетину та охорони [8].
Відповідно до Закону України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року №2469-VIII, ДПСУ входить до складу сектору безпеки і оборони України поряд із Збройними Силами України, Національною гвардією, Національною поліцією, Службою безпеки України та іншими органами [9, ст. 12]. Сектор безпеки і оборони складається з чотирьох взаємопов’язаних складових: сили безпеки, сили оборони, оборонно-промисловий комплекс та громадяни і громадські об’єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки [10].
Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2020 року №392/2020, визначає пріоритетні напрями зміцнення національної безпеки, включаючи забезпечення ефективного прикордонного та міграційного контролю [11]. У контексті європейської інтеграції важливого значення набуває адаптація законодавства та практики роботи ДПСУ до стандартів Європейського Союзу, зокрема до вимог інтегрованого управління кордонами.
2. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА ЗАВДАННЯ ДПСУ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Державна прикордонна служба України функціонує як правоохоронний орган спеціального призначення із специфічною організаційною будовою [6, ст. 6]. Загальна структура включає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, територіальні органи (регіональні управління), Морську охорону, органи охорони державного кордону (прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини), розвідувальний орган та підрозділи спеціального призначення.
Керівництво відомством здійснює Голова Державної прикордонної служби України, якого призначає на посаду Президент України за поданням Прем’єр-міністра України [6, ст. 8]. Діяльність служби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ України, що забезпечує узгоджену роботу правоохоронних органів у сфері національної безпеки.
Основні завдання ДПСУ визначені статтею 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» [6]. Центральним є забезпечення недоторканності державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, припинення спроб його незаконного перетину. Це фундаментальне завдання реалізується через систему заходів, що включають патрулювання кордону, організацію спостереження, застосування технічних засобів контролю.
Важливим напрямом діяльності є забезпечення дотримання режиму державного кордону, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон [8, ст. 18]. Прикордонний режим встановлює правила в’їзду, перебування та пересування в прикордонній смузі, що має ширину до 10 кілометрів від лінії кордону.
Здійснення прикордонного контролю та пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна набуло особливого значення в умовах інтенсифікації міжнародних контактів. Прикордонний контроль включає перевірку документів, огляд транспортних засобів та багажу з метою виявлення заборонених до переміщення предметів, а також запобігання незаконній міграції.
Охорона суверенних прав України у виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав у цій зоні покладається на Морську охорону ДПСУ [6, ст. 9]. Морська охорона здійснює контроль за плаванням і перебуванням українських та іноземних невійськових суден у територіальному морі та внутрішніх водах України, захищає економічні інтереси держави в морських просторах.
Участь у боротьбі з тероризмом, протидія незаконній міграції, контрабанді та іншим правопорушенням у районі державного кордону є невід’ємною складовою діяльності служби [6, ст. 2]. В сучасних умовах загроз міжнародного тероризму та організованої злочинності це завдання набуває критичного значення для національної безпеки.
3. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Для виконання покладених завдань ДПСУ реалізує комплекс функцій, визначених статтею 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» [6]. Основні функції можна систематизувати за напрямами діяльності.
Охоронна функція полягає в безпосередній охороні державного кордону на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії [6, ст. 2]. Прикордонні наряди здійснюють цілодобове патрулювання та спостереження за обстановкою в районі кордону, вживають заходів для запобігання його незаконному перетину, виявляють та припиняють спроби порушення державного кордону.
Контрольно-перевірочна функція реалізується через здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску. Прикордонний контроль включає перевірку документів на право перетину кордону, встановлення особи громадян, огляд транспортних засобів, вантажів та багажу. Ефективність прикордонного контролю безпосередньо впливає на рівень національної безпеки держави, оскільки дозволяє виявляти незаконні спроби переміщення заборонених предметів, розшукуваних осіб, попереджати тероризм та організовану злочинність.
Оперативно-розшукова функція передбачає ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону [6, ст. 2]. Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, є суб’єктом розвідувального співтовариства України та здійснює розвідувальну діяльність відповідно до спеціального законодавства [6, ст. 11].
Превентивна функція включає заходи щодо попередження правопорушень у районі державного кордону. ДПСУ проводить роз’яснювальну роботу серед населення прикордонних регіонів, взаємодіє з місцевими органами влади та громадськими організаціями, здійснює аналіз ситуації для виявлення потенційних загроз.
Координаційна функція передбачає взаємодію з іншими правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування у питаннях забезпечення безпеки державного кордону. ДПСУ координує діяльність усіх суб’єктів забезпечення режиму державного кордону на відповідній території, організовує спільні операції з іншими правоохоронними органами.
Інформаційно-аналітична функція полягає у збиранні, обробці та аналізі інформації про обстановку в районі державного кордону, транскордонні загрози та ризики. ДПСУ веде облік випадків порушення державного кордону, аналізує тенденції незаконної міграції та транскордонної злочинності, на основі чого розробляє прогнози та рекомендації щодо удосконалення системи охорони кордону.
Міжнародна функція реалізується через співробітництво з прикордонними відомствами інших держав, участь у міжнародних операціях, обмін інформацією та досвідом. ДПСУ активно співпрацює з Агентством Європейського Союзу з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС (Frontex) на підставі Робочої домовленості, підписаної 11 червня 2007 року [12]. Співробітництво охоплює протидію нелегальній міграції та транскордонній злочинності, посилення безпеки на кордонах між країнами-членами ЄС та Україною, обмін інформацією та аналітичними продуктами, аналіз ризиків, навчання персоналу.
4. ПОВНОВАЖЕННЯ ДПСУ У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Законодавство України наділяє Державну прикордонну службу широким колом повноважень для виконання покладених функцій. Відповідно до статті 21 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», органам та підрозділам ДПСУ надається право [6]:
Розташовувати прикордонні наряди, пересуватися під час виконання службових обов’язків на будь-яких ділянках місцевості, перебувати на земельних ділянках, у житлових та інших приміщеннях громадян у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з повідомленням про це прокурора, а також на території і в приміщеннях підприємств незалежно від форми власності з повідомленням їх адміністрації.
Здійснювати в установленому порядку прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Це повноваження включає право перевіряти документи, що підтверджують особу та дають право на перетин кордону, проводити опитування осіб щодо мети їх поїздки, огляд транспортних засобів та особистих речей.
Проводити огляд транспортних засобів, вантажів, багажу осіб, які перетинають державний кордон, з метою виявлення предметів і речовин, заборонених до переміщення через кордон. Такий огляд здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа переміщує заборонені предмети або намагається незаконно перетнути кордон.
Затримувати осіб, які вчинили правопорушення у районі державного кордону або в пунктах пропуску. Затримані особи передаються відповідним правоохоронним органам для проведення процесуальних дій згідно з чинним законодавством. Строк затримання не може перевищувати встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України.
Виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, пов’язані з перетином державного кордону, складати протоколи про такі правопорушення [6, ст. 24]. Посадові особи ДПСУ уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, та накладати адміністративні стягнення у встановленому порядку.
Застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у випадках та порядку, передбачених законодавством [6, ст. 22]. Це виняткове повноваження може застосовуватися для припинення протиправних дій, які загрожують життю та здоров’ю громадян, для затримання осіб, які чинять збройний опір, а також для відбиття нападу на військовослужбовців або захищені об’єкти.
Здійснювати оперативно-розшукову діяльність у встановленому порядку [6, ст. 20]. Це включає право створювати конфіденційне співробітництво, проводити опитування осіб, здійснювати спостереження, використовувати технічні засоби для отримання інформації про підготовку або вчинення злочинів, що загрожують безпеці державного кордону.
Мати доступ до державних інформаційних ресурсів, необхідних для виконання покладених завдань [6, ст. 23]. ДПСУ взаємодіє з базами даних Державної міграційної служби України, Національної поліції України, Служби безпеки України, що дозволяє здійснювати перевірку осіб, які перетинають кордон, виявляти розшукуваних осіб та осіб, яким заборонено в’їзд в Україну або виїзд з України.
Вимагати від юридичних і фізичних осіб додержання режиму державного кордону, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску [8, ст. 25]. За порушення встановлених правил передбачена адміністративна відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, а в разі вчинення злочинів – кримінальна відповідальність за Кримінальним кодексом України.
5. СПІВПРАЦЯ З ІНШИМИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ТА МІЖНАРОДНИМИ ПАРТНЕРАМИ
Ефективне виконання завдань національної безпеки неможливе без тісної взаємодії між різними органами сектору безпеки і оборони [9, ст. 13]. ДПСУ активно співпрацює з іншими державними інституціями у межах своєї компетенції.
Взаємодія з Національною поліцією України здійснюється у сфері боротьби з транскордонною злочинністю, протидії незаконній міграції, розшуку осіб. Спільні операції дозволяють ефективно виявляти та припиняти правопорушення у прикордонних регіонах, координувати дії щодо затримання злочинців, які намагаються перетнути державний кордон.
Співробітництво зі Службою безпеки України спрямоване на протидію тероризму, шпигунству, іншим посяганням на державну безпеку України [9, ст. 19]. СБУ та ДПСУ обмінюються оперативною інформацією про потенційні загрози національній безпеці, проводять спільні заходи щодо виявлення та припинення діяльності розвідувальних служб іноземних держав у районі державного кордону.
Взаємодія з Державною митною службою України є особливо важливою, оскільки обидва відомства здійснюють контроль у пунктах пропуску через державний кордон. Спільний прикордонно-митний контроль дозволяє оптимізувати процедури перетину кордону, підвищити їхню ефективність, забезпечити комплексний підхід до боротьби з контрабандою та іншими правопорушеннями.
З Національною гвардією України ДПСУ взаємодіє при забезпеченні громадського порядку в районі державного кордону, охороні особливо важливих об’єктів. В умовах воєнного стану така співпраця набула критичного значення для відбиття агресії та захисту суверенітету держави.
Міжнародне співробітництво ДПСУ здійснюється у рамках двосторонніх угод з прикордонними відомствами сусідніх держав – Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Молдови. Ці угоди передбачають обмін інформацією, проведення спільних операцій, взаємну допомогу у розслідуванні транскордонних злочинів, спрощення процедур перетину кордону для жителів прикордонних регіонів.
Особливе значення має співпраця з європейськими структурами. ДПСУ активно взаємодіє з Агентством Frontex, яке було створено в 2004 році для координації управління зовнішніми кордонами Європейського Союзу [13].
Основні напрями співпраці з Frontex включають: обмін інформацією та аналітичними продуктами про ситуацію на кордонах, аналіз ризиків нелегальної міграції та транскордонної злочинності, навчання персоналу за європейськими стандартами, оперативне співробітництво при проведенні спільних операцій, дослідження та інновації у сфері управління кордонами, реалізацію спільних проєктів [14].
ДПСУ також співпрацює з Консультативною місією Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (EUAM), Місією Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону Україні та Молдові (EUBAM). Ця співпраця спрямована на вдосконалення міграційного контролю, імплементацію європейських стандартів управління кордонами, модернізацію інфраструктури пунктів пропуску.
Міжнародне співробітництво з іншими організаціями включає взаємодію з Міжнародною організацією з міграції (МОМ), Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Співпраця охоплює питання захисту прав біженців та мігрантів, протидії торгівлі людьми, підготовки персоналу, обміну найкращими практиками у сфері управління кордонами.
ВИСНОВКИ
Державна прикордонна служба України є невід’ємною складовою системи забезпечення національної безпеки нашої держави. Аналіз її діяльності дозволяє дійти декількох важливих висновків.
ДПСУ виконує широкий спектр завдань, які виходять за межі традиційної охорони кордону. У сучасних умовах прикордонне відомство протидіє гібридним загрозам, транскордонній злочинності, незаконній міграції, що вимагає постійного вдосконалення професійної підготовки персоналу та технічного оснащення служби.
Повномасштабне вторгнення російської федерації продемонструвало критичну важливість ДПСУ для національної безпеки. Прикордонники не лише виконують контрольні функції, а й безпосередньо беруть участь в обороні держави, що підтверджує їхню роль як правоохоронного органу спеціального призначення.
Євроінтеграційний курс України вимагає подальшого реформування ДПСУ відповідно до стандартів Європейського Союзу. Впровадження сучасних технологій прикордонного контролю, інтеграція інформаційних систем, розвиток міжнародного співробітництва є пріоритетними напрямами розвитку служби.
Ефективність ДПСУ значною мірою залежить від координації з іншими органами сектору безпеки і оборони. Лише комплексний підхід до забезпечення національної безпеки, який передбачає тісну взаємодію між усіма державними інституціями, може гарантувати надійний захист суверенітету та territorial integrity України.
Подальший розвиток ДПСУ має відбуватися з урахуванням сучасних викликів та загроз, впровадженням інноваційних технологій, посиленням міжнародного співробітництва та підвищенням рівня професіоналізму персоналу. Це дозволить забезпечити ефективне виконання покладених на службу завдань у сфері національної безпеки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- 1991 – відродження прикордонної служби української незалежної держави. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/1991-vidrodzhennya-prikordonnoyi-sluzhbi-ukrayinskoyi-nezalezhnoyi-derzhavi (дата звернення: 02.12.2025).
- Прикордонні війська України. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Прикордонні_війська_України (дата звернення: 02.12.2025).
- Державна прикордонна служба України. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Державна_прикордонна_служба_України (дата звернення: 02.12.2025).
- Сьогодні святкують наші прикордонники. Mukachevo.net. URL: https://mukachevo.net/news/syohodni-sviatkuiut-nashi-prykordonnyky_9016.htm (дата звернення: 02.12.2025).
- Державна прикордонна служба України. Історія, сучасний стан, основні нормативні акти, коментарі і роз’яснення. URL: https://jurkniga.ua/derzhavna-prikordonna-sluzhba-ukraini-istoriya-suchasniy-stan-osnovni-normativni-akti-komentari-i-rozyasnennya/ (дата звернення: 02.12.2025).
- Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 № 661-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 (дата звернення: 02.12.2025).
- Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр (дата звернення: 02.12.2025).
- Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 року № 1777-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12 (дата звернення: 02.12.2025).
- Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 (дата звернення: 02.12.2025).
- У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон України про національну безпеку України. Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/161296.html (дата звернення: 02.12.2025).
- Стратегія національної безпеки України: затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 (дата звернення: 02.12.2025).
- Європейська Агенція з прикордонної та берегової охорони (FRONTEX). Офіційний веб-сайт ДПСУ. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/vropeyska-agenciya-z-pitan-upravlinnya-operativnim-spivrobitnictvom-na-zovnishnih-kordonah-derzhav-chleniv-vropeyskogo-soyuzu-frontex/ (дата звернення: 02.12.2025).
- Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Frontex (дата звернення: 02.12.2025).
- Співробітництво з ЄС. Офіційний веб-сайт МВС України. URL: https://mvs.gov.ua/ministry/projekti-mvs/jevropeiska-integraciya-ukrayini/spivrobitnictvo-z-jes-23626 (дата звернення: 02.12.2025).
*Під час підготовки роботи інструменти ШІ використовувалися виключно на етапі пошуку джерел, а також частково — для попереднього аналізу інформації з метою уникнення надмірного дублювання та використання нерелевантних матеріалів. Усі висновки та інтерпретації, викладені в роботі, є результатом самостійного авторського аналізу.
**У цій публікації відображено винятково точку зору автора.
Джерело фото: Національна академія ДПСУ