Питання покарання та звільнення від нього осіб, що брали участь у збройному конфлікті, є однією із складових процесу врегулювання майже у кожному тривалому збройному конфлікті.
В Україні немає консенсусу щодо того, який варіант або який підхід був би для нашого суспільства правильніший. Про це виконавчий директор Центру безпекових досліджень “CENSS” Вікторія Вороніна зазначила на презентації аналітичного звіту “Огляд поточної ситуації збройного конфлікту на сході України та контекст окремих його проявів і наслідків”, який CENSS підготував у рамках проекту Local Self-Government & Rule of Law in Ukraine за підтримки уряду Швеції.
На момент проведення дослідження відомо про два основні підходи, що знайшли своє відображення у кількох ініціативах.
1. Перший підхід – це розширене визначення так званої колаборації, тобто «співпраці із ворогом», що включає в себе не тільки кримінально карані діяння, але й інші, які не є злочинами відповідно до законодавства України.
В цьому випадку широкі категорії осіб можуть понести не лише кримінальну відповідальність, але і «некримінальне» ураження в правах, наприклад виборчих, професійних тощо.
2. Другий підхід, полягає у тому, що ніяких обмежень встановлювати не слід, а до всіх категорій осіб має бути застосовано амністію або помилування (крім осіб, що вчинили злочини проти людяності).
Вікторія Вороніна звернула увагу на те, що в Комплексі заходів (Мінських домовленостях) згадується про необхідність «забезпечення помилування та амністії шляхом введення в дію закону, що забороняє переслідування та покарання осіб», тобто звільнення їх лише від кримінального переслідування та покарання, а питання звільнення від інших видів відповідальності за «колаборацію» не згадується.
У дослідженні було проведено аналогію і наведено приклади, зокрема, Північної Ірландії та Хорватії про те, як працювали різні моделі амністій в цих країнах і що з їхнього досвіду може бути використано в Україні.
Ознайомитись зі звітом англійською та українською мовами можна за посиланням: