"СЕНСС" декабря 2, 2022 No Comments

29 листопада 2022 року у місті Буча було проведено презентацію Методики оцінки потреб у відновленні територіальних громад. Захід було організовано СЕНСС спільно з Бучанською міською радою. Для розробки Методики були залучені експерти СЕНСС з публічного управління, врегулювання конфліктів і з питань децентралізації та місцевого розвитку. Пропонуємо Вам більш детально ознайомитись з основними положеннями Методики.

Звільнені від окупації росії населені пункти України – це не тільки найкращі новини для кожного з нас, а ще й нагадування, що вже треба замислюватись над тим, яким ми бачимо майбутнє наших місцевих громад. Нас чекає шлях великої сучасної трансформації, а деякі громади вже почали розробку своїх RE-стратегій.

Місцеве самоврядування у цьому процесі потребує методологічної та консультативної підтримки. Наразі вона вже є – Центр безпекових досліджень «СЕНСС» (СЕНСС) в межах проекту «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні» Академії Фольке Бернадотта розробив Методику оцінки потреб у відновленні територіальної громади (ОПВГ), яка дозволить органам місцевого самоврядування системно, скоординовано та прозоро провести оцінку потреб у відновленні громади, а також забезпечити ефективність управлінських рішень в нових умовах (демографічних, економічних, інфраструктурних тощо).

Відновити краще, ніж було

Після Другої світової війни перетворились в руїни багато міст та селищ, та поширений підхід був – повернути все, як було, зберегти історичну цінність. Так поляки відбудовували Варшаву, але на це пішло більш, ніж 10 років. Але, наприклад інші європейські країни обрали шлях сучасної відбудови та планували вже інноваційно, слушно заглядаючи у майбутнє. До речі, це дозволило Роттердаму з часом стати одним з найкращих фінансових центрів Західної Європи, а Лондон, що зосередився на розбудові багатоповерхівок, щоб забезпечити англійців житлом, став сучасним мегаполісом.

Сьогодні широкомасштабна військова агресія росії проти України призвела до жахливих людських жертв, яких Європа не бачила з часів Другої світової війни.

Багато українців, рятуючись від війни, переселилісь у відносно безпечні регіони України та інші країни – за даними ООН близько 20 млн людей покинуло свій дім, з них більше 7 млн виїхало за кордон. Але українці мріють повернутися додому – в свою країну, в своє місто чи село – та відбудувати їх, зробивши ще кращими, ніж вони були до війни. Це не тільки мрія звичайних українців, але і основа державного Плану відновлення країни.

З якими проблемами доведеться мати справу

По-перше, місцеві громади очікують виклики, пов’язані з масштабним руйнуванням цивільної інфраструктури  (лікарні, житлові будинки, школи, університети, центри надання адміністративних послуг), транспортної інфраструктури (мости, дороги, залізничні, морські та річкові порти, аеропорти), економічної інфраструктури (підприємства, електростанції, сільське господарство, спеціальна техніка). Значний вплив на економіку також має міграція та мобілізація для військової служби громадян України. Величезні території після бойових дій мають надзвичайно високий рівень забруднення вибуховими елементами.

Україна сьогодні, навіть під час війни, шукає можливості відбудови важливих об’єктів. В офіційних джерелах визначаються потреби у фінансуванні в обсягах не менше 750 млрд доларів для відбудови країни тривалістю в 10 років. Це відновлення та розвиток повинні бути інноваційними та орієнтованими на потреби людей.

В липні 2022 року було прийнято закон, що окреслює елементи стратегічного планування для громад та регіонів, в тому числі тих, які зазнали руйнувань внаслідок російської агресії. Так, крім загальнодержавного Плану відновлення, громади розроблятимуть місцеві плани, а на рівні ОДА готуватимуться проєкти регіональних планів, які стануть основою урядового Плану відновлення та розвитку регіонів. 

Пріоритет – потребам громад, а не збиткам

Досвід відновлення громад, що постраждали від російської агресії з 2014 року, а також відбудови в інших постконфліктних країнах свідчить, що місцевим органам влади важливо, в першу чергу, визначитися саме з потребами громад у майбутньому, а не лише оцінювати збитки від пошкоджень та руйнувань, завданих російською агресією. Останні, звісно, важливі, проте і досі немає чіткого механізму кому, коли і в якому порядку можна бути заявляти про відшкодування цих збитків. В той же час потреби населення мають бути задоволені якнайшвидше. До прикладу, Німеччина лише у 2010 році завершила виплату репарацій за підсумками Першої світової війни, від початку якої минуло 96 років, а від моменту підписання Версальського мирного договору — 91 рік. Більше того, і досі немає чіткого механізму кому, коли і в якому порядку можна буде заявляти про відшкодування цих збитків.

Різницю між відшкодуванням збитків та відновленням яскраво демонструє приклад однієї із громад, в якій вугільна шахта була знищена внаслідок бойових дій у 2014 році. Шахта була чи не єдиним великим роботодавцем та платником податків у громаді, а також власником об’єктів соціальної інфраструктури. За оцінками фахівців шахта була затоплена, поновити її діяльність неможливо. Уявімо, що така громада колись отримає грошові кошти на покриття збитків від знищення шахти. Отримані кошти громада має все одно витратити на своє відновлення, тобто процес, який дозволить відродитися громаді та розвиватися без шахти. Таким чином, грошові кошти, отримані в якості відшкодування збитків, будуть лише джерелом для відновлення та розвитку.

На першому етапі, коли громади будуть очікувати повернення місцевих мешканців, потрібно створити умови для нормального життя та відновлення будівель – якнайшвидше повинні почати функціонувати торгівельні мережі, СТО, сервісні компанії та комунальні підприємства, щоб забезпечити людей необхідними продуктами, послугами та будівельними матеріалами, транспортом та оперативною допомогою.

Детальна оцінка потреб кожної громади надасть місцевій владі не тільки розуміння та планування заходів короткої, середньої та довгострокової перспективи, але й сприятиме впровадженню сучасних форм участі громадян у місцевому самоврядуванні. Також така оцінка стане базовою основою для розробки стратегій, планів щодо розвитку громад та формування бюджетів.

Підхід, за якого громада знає свої потреби та пріоритети відновлення та розвитку, є зрозумілим й для міжнародних донорів. Вони добре знайомі з методиками оцінки потреб, розуміють їх важливість та, як свідчить досвід постконфліктного відновлення України та інших країн, навіть готові надавати допомогу в проведенні такої оцінки. Якісно та інклюзивно проведена оцінка потреб, сформовані пріоритети, наявність розрахунків та плану дій значно підвищить шанси місцевої влади залучити міжнародну підтримку у відновленні громади.

Як же організувати та провести оцінку потреб? Для допомоги органам місцевого самоврядування на цьому шляху експерти Центру безпекових досліджень СЕНСС розробили Методику оцінки потреб громади у відновленні. Вона підготовлена в межах проекту «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні» Шведської урядової агенції з питань миру, безпеки і розвитку «Академії Фольке Бернадотта».

Розроблена СЕНСС Методика оцінки потреб громад у відновленні (ОПВГ), полягає в збиранні, аналізі та наданні інформації про потреби територіальної громади та/або окремих груп населення в ній, що виникли внаслідок війни. В результаті проведення всіх етапів оцінки органи місцевого самоврядування (ОМС) не тільки з’ясують потреби громади, але і знатимуть пріоритети відновлення, шляхи задоволення потреб громади, а також вирішення пов’язаних із цим різноманітних питань.

Розробники Методики визначають основний принцип відбудови – «зробити краще, ніж було», а не повертатися до доконфліктного стану. Тобто відновлення має відбуватися так, щоб ситуація із сервісами, рівень доходів, оточуюче середовище, інфраструктура та умови життя у громаді стали кращими, ніж це було до початку конфлікту. Особливо це стосується громад, які зазнали суттєвих руйнувань та жертв серед цивільного населення. Такі громади, за умов якісно проведеної оцінки потреб та правильно організованої роботи зі стейкхолдерами, можуть отримати шанс для втілення амбітних проектів.

Йдемо поетапно 

Процес оцінки потреб та підготовки стратегічних/програмних документів складається з декількох етапів:

  • підготовчого етапу, який полягає у створенні Робочої групи під керівництвом голови громади або його заступника. Робоча група безпосередньо здійснюватиме організацію та управління процесом оцінки потреб та включатиме до свого складу широке коло стейкхолдерів;
  • збору інформації, який передбачає збір всієї доступної для подальшого аналізу інформації, як первинної (відомості, які будуть збиратися, оброблятися та систематизуватися вперше саме для проведення оцінки потреб), так і вторинної (відомості, які вже зібрані, оброблені та систематизовані для інших цілей);
  • аналізу інформації, який передбачає кількісний та якісний аналіз зібраної інформації та підготовку проєкту звіту, який визначає проблеми, загальне розуміння потреб та оцінку ресурсів для відновлення громади;
  • визначення Робочою групою пріоритетів відновлення громади з урахуванням двох узагальнених критеріїв: ефект від задоволення потреби та передбачувана кількість ресурсів, необхідна для цього.
  • визначення потенційних рішень з усіх прийнятних альтернативних способів вирішення пріоритетних проблем громади;
  • складання та затвердження звіту за результатами ОПВГ.

Розроблена Методика  містить орієнтовну структуру звіту з ОПВГ, що допоможе Робочій групі узагальнити та логічно викласти відповідну інформацію (проведений аналіз, обговорення, прийняті рішення, заходи). Вона також включає в себе опис процесу планування відновлення та розробку необхідних стратегічних та програмних документів.

Надзвичайно корисним для громад стане спеціально розроблений авторами Методики перелік питань (індикаторів) для проведення ОПГВ. В ньому індикатори згруповані за такими сферами: населення, критична та інша інфраструктура, сервіси (послуги), економіка, стан довкілля, небезпека від мін та вибухонебезпечних залишків війни.

Важливим є те, що Методика ОПВГ містить ряд практичних рекомендацій та прикладні дієві механізми щодо:

  • організації діяльності та структури Робочої групи з урахуванням компетенції, економії часових, людських та фінансових ресурсів;
  • залучення та взаємодії зі стейкхолдерами, матрицю аналізу стейкхолдерів;
  • джерела первинної і вторинної інформації, перелік розпорядників інформації, методи її збору та аналізу;
  • методів визначення пріоритетів та потенційних рішень з урахуванням позицій стейкхолдерів;
  • використання результатів ОПВГ з метою розробки стратегічних документів громади;
  • ефективної та якісної комунікації з органами влади та донорами з метою задоволення потреб громади.

Важливий та доволі об’ємний процес оцінки потреб, а також підготовки стратегічних та програмних документів цілком кореспондується з урядовими програмами України та міжнародних організацій, та стане тим самим документом, що дає уявлення про весь  необхідний обсяг інформації для підготовки плану відновлення, розвитку громади та залучення фінансування.

Звичайно, відновлення громад процес складний та довготривалий, але при правильному плануванні та організації здатний не тільки відновити доконфліктний стан у громаді, але дозволяє закласти умови для її подальшого гармонійного та сталого розвитку. Те, що не можливо було зробити у мірні часи, стає можливим після чисельних руйнувань та відкриває двері для креативності.

Саме зараз формуючи масштабний проєкт відбудови України, місцевим громадам та державі потрібно взяти до уваги всі виклики та вимоги: економічні, геополітичні, соціальні, культурні особливості та тенденції сучасної урбаністики. На нас чекає дійсно інша країна Україна – ми маємо нагоду нарешті переформатувати свій простір, стати успішною європейською країною з власною національною ідентичністю та безумовними перевагами. І все це можливо при проведенні кропіткої оцінки потреб громад, формуванні чіткої стратегії відбудови та покрокового ефективного використання залучених інвестицій.

Ознайомитись з Методикою оцінки потреб громади у відновленні можна за посиланням.

Автори публікації: Вадим Черниш, Вікторія Вороніна, Гайк Степанян, Олена Калайтан.

Leave a Reply

Your email address will not be published.