В рамках співпраці Центру безпекових досліджень «СЕНСС» та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» традиційно продовжуємо публікувати роботи, що були виконані в рамках вивчення навчальної дисципліни «Основи національної безпеки», викладачем якої є голова Керівної ради «СЕНСС» Вадим Черниш. Пропонуємо до ознайомлення роботу Олександри Шиць, студентки 5-го курсу спеціальності публічне управління та адміністрування*.
Незаконний обіг зброї як загроза національній безпеці. Цілі державної політики в сфері контролю за обігом зброї, повноваження державних органів в цій сфері
Вступ
Тема незаконного обігу зброї дуже важлива, так як незаконний обіг зброї створює загрози національній безпеці та національним інтересам. Незаконний обіг зброї сприяє збільшенню кількості злочинів, терактів, пограбувань, насильства над людьми та тваринами. На мою думку, незаконний обіг зброї впливає на виникнення загроз на трьох рівнях, перший рівень, особистісний, адже незаконний обіг зброї створює загрози для кожного громадянина, так як навіть ідучи по вулиці людина поза своєю волею може бути втягнута у виличні сутички, наприклад; вона стає заручником обставин. Але незаконний обіг зброї створює загрози і для суспільства в цілому, тому, що сприяє загостренню конфліктів, дестабілізує суспільство, створює бар’єри для розвитку суспільства. І останній рівень, державний, так як незаконний обіг зброї може впливати на захист державного суверенітету, територіальної цілісності, виступаючи як засіб загострення ситуації.
На мою думку, після повномасштабного вторгнення рф на територію України тема набула ще більшої актуальності внаслідок декількох детермінантів. По-перше, можна говорити про відкриття нових способів та шляхів здобуття зброї, збільшилася кількість зброї на території України. По-друге, загострилася загроза особистій безпеці, розширилися можливості цивільного захисту законодавчого характеру, створився негативний соціально-психологічний клімат, що при наявності зброї може привести до загрози життю і безпеці громадян. По-третє, з’явилася потреба в особистому захисті, задоволення якої може відбуватися через реалізацію отримання зброї незаконним шляхом. Отже, важливим є питання контролю реалізації зброї, врегулювання її використання зараз та ліквідацією і вилученням після зникнення потреби її використання, та у разі першопочаткової такої відсутності або порушення норм законодавства. На мою думку, незаконний обіг зброї становить загрозу національній безпеці, а в зв’язку з повномасштабним вторгненням ця проблема тільки загострилася та актуалізувалася. Ось чому я обрала саме цю тему дослідження.
Незаконний обіг зброї – загроза національній безпеці
Незаконний обіг зброї є не тільки гостро актуальною темою у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф, але і проблемою, яку, на мою думку, можуть недооцінювати та на яку не звертають потрібної увагу сьогодні. Проблему незаконного обігу зброї можна додати до списку поточних та прогнозованих загроз національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов, які визначені в Стратегії національної безпеки України.
Загрозою національній безпеці України, відповідно до Закону України «Про національну безпеку України», можна вважати явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. При тому, національними інтересами України, відповідно до Закону є життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. На мою думку, незаконний обіг зброї негативно впливає на безпечні умови життєдіяльності і добробут громадян, створюючи загрози та небезпечні умови життю. Таким чином, незаконний обіг зброї є однієї із загроз національній безпеці.
Ця загроза є як поточною, адже вже сьогодні створює загрози національним інтересам України, так і потенційною, тобто за траєкторією розвитку, виходячи з сьогоднішніх умов середовища може поглибитися, можуть виникнути нові проблеми спричинені незаконним обігом зброї, та ускладнитися регулювання обігу зброї.
Проаналізувавши наукову літературу та дослідження, на мою думку, можна виділити наступні проблеми, які може викликати незаконний обіг зброї:
- браконьєрство;
- збільшення кількості викрадення людей та взяття їх у заручники, задля маніпуляцій, щоб отримати бажане, підірвати суверенітет держави, створити бар’єри для реалізації національних інтересів, тощо;
- збільшення кількості пограбувань;
- загострення протистоянь між злочинними організаціями;
- загострення сімейних та вуличних конфліктів з виникненням несумісних з життям або наслідків небезпечних для життя;
- виникнення загрози державному суверенітету та територіальної цілісності.
Проблема незаконного обігу зброї є багатовимірною. Вогнепальна зброя виробляється та продається як законно, так і незаконно, що робить ідентифікацію та відстеження незаконно виготовленої та незаконно обігової зброї дуже складною. Ще більше ускладнює ситуацію те, що більшість вогнепальної зброї виробляється легально, а потім потрапляє на незаконний ринок. Подібно до інших незаконних продуктів і послуг, нові канали продажу все частіше використовуються для торгівлі вогнепальною зброєю, що збільшують нелегальний обіг зброї та ускладнюють відстеження зброї.
Багатовимірність проблеми незаконного обігу зброї спричинена: складністю відстеження обігу зброї; використанням нових способів поширення незаконної зброї, відсутністю законодавчої бази, епізодичним вчиненням дій з реалізації зброї, але з тривалим впливом та наслідками.
Організовані злочинні групи використовують переваги нових технологій, водночас продовжуючи використовувати старі канали та відомі ринки. Наприклад, нещодавні звіти поліції виявили, що деякі організовані злочинні групи використовували служби посилок для контрабанди вогнепальної зброї в країни, часто надсилаючи частини та компоненти окремо, оскільки їх важче виявити. Сучасна модель глобалізації уможливила поширення міжнародного тероризму та міжнародної злочинності, зокрема у кіберпросторі, наркоторгівлі, торгівлі людьми, релігійного та ідеологічного фундаменталізму та екстремізму, підживлюваного з-за кордону сепаратизму, нелегальної міграції, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, розповсюдження зброї масового ураження тощо.
Враховуючи потенційні загрози та наслідки, які може спричинити незаконний обіг зброї, уряди та міжнародні організації вбачають в цьому дійсну проблему та загроз національній безпеці та досягнення національних цілей та інтересів. Так, Ціль сталого розвитку (ЦСР) 16, спрямована на сприяння мирним та інклюзивним суспільствам для сталого розвитку, прямо вказує на важливість значного скорочення потоків зброї до 2030 року (ЦСР). Таким чином, міжнародна спільнота визнала важливість моніторингу незаконних потоків зброї та, зокрема, збору стандартизованих даних та інформації про вилучену, знайдену та здану зброю.
В Стратегії національної безпеки України зазначається, що низький рівень добробуту породжує зневіру і невпевненість у майбутньому, провокує насильство, укорінює радикальні суспільні настрої і середовища, які є основою для політичного насильства й сепаратизму, діяльності незаконних збройних формувань, поширення тероризму. Злочинність загрожує правам і свободам, законним інтересам людей, суспільства та держави. На мою думку, незаконний обіг зброї тільки посилює цю загрозу національній безпеці, і навпаки, зменшення незаконного обігу зброї зможе покращити рівень добробуту, зменшити політичне насильство, діяльність незаконних формувань, поширення тероризму, тощо.
Але найбільшою особливістю загрози незаконного обігу зброї є те, що вона підсилює, та загострює інші характерні загрози національній безпеці. Наприклад, в Латинській Америці незаконний обіг зброї збільшує вуличні протистояння між угрупуваннями, в Європі – рівень тероризму. В Україні незаконний обіг зброї також впливає на прояв інших загроз національній безпеці, що стосуються гібридної діяльності рф, сепаратизму, тощо.
Зв’язок між державною політикою та незаконним обігом зброї
Явище незаконного обігу зброї є складним і потребує системної державної політики, що поєднує законодавче регулювання, діяльність виконавчих органів влади, сукупність інформаційних та інших заходів. Як було уже відзначено вище зброя виготовлена легально може бути в нелегальному обігу. Тобто, потрібно контролювати процес та можливі шляхи виходу зброї на незаконний ринок, застосовуючи жорсткі методи контролю, розвивати систему обліку законної зброї та систему ідентифікації незаконної зброї. Також, для вирішення проблеми незаконного обігу зброї потрібно впливати на вирішення інших поточних та прогнозованих загроз національній безпеці та національним інтересам України. Наприклад, це стосується загроз деструктивної пропаганди, яка розпалює ворожнечу, провокує конфлікти, підриває суспільну єдність, слабкості системи стратегічних комунікацій, недостатньої ефективності державних органів, що ускладнює вироблення і реалізацію ефективної політики, низького рівня добробуту, непослідовності та незавершеності реформ та корупції.
Провівши дослідження на основі даних Світового Банку можна встановити зв’язок між політичною стабільністю та відсутністю насильства та тероризму і ефективністю уряду. Так, в тих країнах, в яких рівень політичної ефективності вищий, нижчий рівень насильства і тероризму.
Оскільки рівень насильства та тероризму пов’язаний з рівнем незаконного обігу зброї, на мою думку, можна стверджувати, що рівень ефективності уряду пов’язаний з рівнем обігу незаконної зброї. Тобто чим вище рівень ефективності уряду тим нижчий рівень обігу незаконної зброї і вищий рівень політичної стабільності. Але це взаємопов’язані явища, тобто, чим менший рівень незаконної обігу зброї тим вищий рівень політичної ефективності.
Зв’язок між політичною стабільністю, відсутності насильства і тероризму та Контролем корупції теж є, хоча він напевно більш опосередкований і пов’язаний складністю явища корупції.
Дослідивши результати досягнення Цілей сталого розвитку. Можна дійти до висновку, що всі цілі пов’язані між собою, країни в яких досягнення однієї цілі на високому рівні скоріше за все друга ціль також буде на високому рівні. Країни в яких високій рівень досягнення 16 ЦСР: Мир, справедливість та міцні інституції, також високий рівень досягнення 4 ЦСР: Якісна освіта, 8 ЦСР: Гідна праця та економічне зростання, 9 ЦСР: Промисловість, інновації та інфраструктура, 10 ЦСР: Зменшення нерівності, 17 ЦСР: Партнерство для досягнення цілей, що підтверджує думку про взаємозв’язок між усуненням загроз національній безпеці та важливості системної державної політики.
Цілі державної політики в сфері контролю за обігом зброї
Серед цілей державної політики в сфері контролю обігу зброї можна виділити:
- встановлення державного контролю за обігом зброї;
- сприяння додержання законодавства про їх обіг зброї;
- превентивні заходи з запобігання потрапляння зброї у незаконний обіг;
- встановлення правил обігу зброї виготовленої законно;
- ідентифікація зброї, що знаходиться в незаконному обігу;
- ліквідація зброї, що знаходиться в незаконному обігу;
- встановлення та притягнення до юридичної відповідальності за порушення законодавства та винних в незаконному обігу зброї;
- розвиток міжнародного співробітництва у сфері контролю за обігом зброї.
Наразі в Україну здійснюються великі поставки зброї, і є загроза потрапляння цієї зброї до незаконного обігу, проте це дуже чутлива загроза потребує жорстких методів запобігання, через те, що її реалізація може використовуватися як елемент пропаганди, зменшувати рівень довіри до владних органів, що негативно позначиться на подальший рівень допомоги Україні.
Але, може відбуватися і навмисна стимуляція незаконного обігу зброї, постачання та забезпечення незаконною зброєю, як елемент гібридної війни з боку рф, отже важливим є ідентифікація зброї та її ліквідація з ринку чи споживання.
Проте, дослідивши нормативно-правове регулювання обігу зброї, я дійшла до висновку, що в законодавстві про обіг зброї існує ряд колізій. Нормативно-правові акти, які регулюють обіг зброї прийняті давно і не зазнавали модернізації, як це робилося загалом у сфері обігу зброї. Під час аналізу нормативно-правових актів виявлено, що здебільшого увага звертається на зброю масового ураження, та діяльність рф збоку нарощування збройної могутності, і недостатню увагу незаконному обігу зброї. Тобто в сфері обігу зброї звернено увагу на загрозу більш глобально, що призводить до загострення загрози незаконного обігу зброї.
Важливими елементами державної політики у сфері незаконного обігу зброї є: встановлення кримінальної відповідальності за незаконне виробництво та обіг вогнепальної зброї, її частин і компонентів, боєприпасів до неї, а також фальсифікацію або незаконне знищення, видалення або зміну маркування на вогнепальній зброї; маркування зброї з метою її ефективного відстеження та ідентифікації; ведення систематичного обліку інформації про вогнепальну зброю та міжнародні операції з вогнепальною зброєю, її частинами та компонентами, а також боєприпасами з метою відстеження; встановлення законом конфіскації вогнепальної зброї, яка була незаконно виготовлена або продається, її частин і компонентів, а також боєприпасів, після чого в ідеалі вогнепальна зброя має бути знищена; ліцензування всіх міжнародних операцій і маркування всієї імпортованої вогнепальної зброї.
Повноваження державних органів в сфері контролю за обігом зброї
Органами в сфері контролю обігу зброї, зокрема, запобігання незаконного обігу зброї є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція.
Верховна Рада України має повноваження законодавчого регулювання обігу зброї, встановлення відповідальності до осіб причетних до незаконного обігу зброї, тощо.
Кабінет Міністрів приймає постанови та розпорядження, що регулюють обіг зброї, відповідає за забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України; вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості. Кабінет Міністрів України 15 квітня 2022 року прийняв Постанову “Про затвердження Порядку застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України у період дії воєнного стану”, що внаслідок надання вичерпного переліку використання зброї може виступати як превентивний засіб запобігання незаконного обігу зброї.
Міністерство внутрішніх справ забезпечує формування державної політики у сферах охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України.
Також, у зв’язку з інформатизацією МВС, реалізується фінальний етап проєкту Єдиний реєстр зброї – інформаційно-телекомунікаційна система, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, що призначена для автоматизації обліку процесів обігу зброї до рівня стандартів операційних процедур та автоматизованого робочого місця користувача, забезпечує формування, зберігання, спільне використання і верифікацію інформації про права в сфері обігу зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, які мають ідентифікаційні номери та вибухових матеріалів, об’єкти та суб’єкти цих прав. Що покращить контроль за дотриманням порядку виготовлення, придбання, обліку, зберігання, охорони та використання зброї, у тому числі на об’єктах дозвільної системи та забезпечить з боку держави ефективний контроль у сфері обігу зброї, боєприпасів до неї та поводження з вибуховими матеріалами.
Пріоритетними завданнями правоохоронних, спеціальних, розвідувальних та інших державних органів відповідно до їх компетенції є: запобігання, виявлення та припинення проявів сепаратизму, тероризму, екстремізму, припинення діяльності незаконних збройних формувань, політично мотивованого насильства та інших зазіхань на конституційний лад.
Основними завданнями Національної поліції є: здійснення контролю за дотриманням фізичними і юридичними особами спеціальних правил і порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система; здійснення приймання, зберігання та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин.
В законодавстві відсутнє визначення поняття незаконний обіг зброї, застосовується формулювання збройні формування, озброєні злочинці, участь в заходах спрямованих на боротьбу з якими має повноваження Державна прикордонна служба України, Національна гвардія України.
Висновки
У науковій роботі досліджено незаконний обіг зброї як загрозу національній безпеці, було встановлено зв’язок між державною політикою та незаконним обігом зброї, шляхом співставлення показників розвитку держав на основі даних Світового Банку та Організації Об’єднаних Націй, що обґрунтувало важливість системності державної політики, визначено цілі державної політики в сфері обігу зброї, досліджено повноваження державних органів в сфері незаконного обігу зброї.
Було встановлено, що незаконний обіг зброї як загроза національній безпеці характеризується особливою чутливістю, багатоаспектністю та складністю. Це зокрема спричинено тим, що і законно вироблена зброя може реалізовуватися незаконним чином, можуть використовуватися нові шляхи та методи незаконного обігу зброї. Незаконний обіг зброї загострює інші загрози національної безпеки та національним інтересам, які характерні для тих чи інших суспільств. Можна зробити висновки про взаємопов’язаність загроз національній безпеці, що означає необхідність комплексних дій з боку держави, вплив на прояв та усунення інших загроз національній безпеці та національним інтересам України.
В Україні є колізії в законодавстві щодо незаконного обігу зброї, відсутні визначення, та чіткий розподіл повноважень в сфері контролю обігу зброї. Проте є проєкти нормативно-правових актів, але і вони побічно стосуються незаконного обігу зброї. На фінальній стадії є проєкт про Єдиний реєстр зброї, який посилить контроль з боку держави щодо обігу зброї. Головним державним органом влади, який має повноваження в сфері незаконного обігу зброї є Національна поліція, яка приймають зброю, здійснює контроль за обігом зброї.
Отже, незаконний обіг зброї є однією із загроз національній безпеці та національним інтересам, що потребує цілеспрямованої комплексної державної політики, яка буде актуальною, з пріоритетом на превентивні методи запобігання незаконного обігу зброї.
__
*У цій публікації відображено винятково точку зору автора.
Джерело фото: Національна поліція