17 жовтня 2025 у Європейському домі в Приштині відбулася публічна дискусія «Інформаційна війна та битва наративів: підвищення стійкості проти гібридних загроз», організована в рамках спільного регіонального проєкту СЕНСС. Захід став частиною ініціативи «Посилення стійкості до російських гібридних загроз через регіональну співпрацю: Спільна ініціатива неурядових організацій України та Західних Балкан», яку реалізують Косовський центр безпекових досліджень (KCSS) та Центр безпекових досліджень «СЕНСС» (Україна) за підтримки Фонду Конрада Аденауера та Фонду Відкритого суспільства – Західні Балкани. Учасниками події стали представники громадянського суспільства, академічних кіл, медіа та міжнародних партнерів.
У ході дискусії попередні результати спільного дослідження представили старша дослідниця KCSS Аделіна Хасані та виконавчий директор СЕНСС Вікторія Вороніна. Дослідження присвячене російським гібридним загрозам та атакам на Західних Балканах, зокрема у Косово, а також паралелям з досвідом України. Дослідження показало, що росія використовує методи та інструменти впливу на Балканах (зокрема в Косово), які раніше вже були відпрацьовані в Україні.
Аналіз методів гібридної агресії
Учасники презентації зосередилися на багатогранному характері гібридної війни, де традиційні військові засоби поєднуються з невійськовими інструментами для досягнення стратегічних цілей. Як зазначалося, мішені для атак – так звані «цільові суспільства» – ретельно вивчаються, щоб ідентифікувати найбільш вразливі їхні сегменти: соціальні, економічні, політичні чи культурні. Експлуатація внутрішніх суперечностей стає ключовим інструментом для дестабілізації країни без прямого військового втручання, що дозволяє агресору застосовувати принцип «правдоподібного заперечення» своєї участі.
Серед конкретних характеристик гібридної війни, застосованих Росією у Західних Балканах та Україні, було виділено:
- Інструменталізація меншин: Використання наративу «русского міра»/ «сербського миру» та дезінформації, зокрема спрямованої на сербську спільноту.
- Невійськові засоби впливу: Під час презентації згадувались пропаганда, втручання у виборчі процеси, кібервикрадення даних з метою подальшого шантажу або впливу, а також використання кримінальних груп для підкупу та розпалювання поляризації суспільства.
- Історико-месіанські наративи: Просування ідеології «русского міра», що позиціонує Росію як рятівника людства від фашизму та обґрунтовує місію «повернення історичних земель» і возз’єднання «російського народу», який вважається найбільшою розділеною нацією у світі після розпаду СРСР.
У дослідженні також було окреслено канали впливу, включаючи використання державного апарату та проросійських неурядових організацій, що діють за негласної підтримки оборонних та розвідувальних структур РФ.
Співпраця між Сербією та Росією, що охоплює сфери розвідки, військової промисловості та внутрішньої безпеки, була названа важливою ланкою. Сербія слугує хабом для російської розвідки в сусідніх країнах, а сербські парамілітарні угруповання мають зв’язки з аналогічними групами у Росії, що дозволяє використовувати їх у гібридній війні.
За результатами обговорення, що включало коментарі та рекомендації від присутніх, було підкреслено спільну необхідність підвищувати стійкість суспільства, вдосконалювати методи діяльності органів сектору безпеки, підвищувати медіаграмотність та надавати підтримку незалежній журналістиці для зниження руйнівного впливу дезінформаційних кампаній.