Останні кілька тижнів не лише українці, але і весь світ регулярно читає новини про витік даних американської розвідки. Політики, лідери думок, аналітики цитують англомовні ЗМІ з «сенсаціями» про контрнаступ, поставки озброєння, довіру партнерів, захист інформації, її достовірність чи недостовірність. Кожен намагається тлумачити інформацію зі «злитих» документів, давати їй оцінки та будувати прогнози, спираючись на ці дані.
Втім, коли мова йде про доповіді розвідки, слова, а особливо оціночні судження мають значення.
Ґрунтуючись на підході, яким керується розвідувальна спільнота США під час Оцінки Імовірності Настання Результату хочемо звернути увагу на використання ними відповідної шкали, яку ми адаптували для української мови (дивіться на відео на в першому коментарі).
В англо-саксонській традиції немає марнослівства: якщо термін використовується, то під ним дуже потужне тлумачення. Українцям, росіянам, населенню інших країн пострадянського простору це важко зрозуміти. На заході – в розвідці, в дипломатії, в офіційних заявах – доповіді з оцінками типу «малоімовірно», «дуже імовірно», «майже без шансів» мають велике значення для розуміння ситуації.
Розвідка – це не суд і не слідчий орган, вона не заслуховує свідків, вона не може давати оцінку імовірності у оскільки тоді це вже факт встановлений, визнаний всіма. Розвідувальні органи дають свою оцінку, тому в судженнях ніколи не буває ні 0%, ні 100%. Завжди залишається якийсь відсоток неправдоподібності або неімовірності.
І ще один момент, англійська мова не передбачає категоричності, англієць або американець дуже нечасто скаже «ну все, гарантовано», він скаже «схоже, тобі треба звернути увагу на це».
Дізнатись деталі про доповіді розвідки та роботу з розвідданими ви можете, переглянувши інтерв’ю для телеканалу Еспресо експерта з питань міжнародної та національної безпеки, голови СЕНСС Вадима Черниша.